Як намалювати фразеологізми

Способів виникнення фразеологізмів кілька. Вони можуть з'явитися на основі окремих слів або словосполучень. Дуже часто фразеологізми народжуються з прислів'їв і приказок шляхом зміни їх значення або лексичного складу. Література і фольклор так само є джерелом фразеологізмів.

Основні джерела утворення фразеологізмів

Часто фразеологізми виникають з окремих слів. Надалі вони починають практично заміщати його. «У костюмі Адама» означає «голий», під «господарем тайги» мається на увазі ведмідь, а «цар звірів» - це лев.

З словосполучень фразеологізми з'являються за допомогою метафори ( «кататися як сир у маслі» - жити в достатку) або метонімії ( «зустрічати хлібом сіллю» - вітати).

Нерідко матеріалом для створення фразеологізмів стають прислів'я і приказки. У цьому випадку, як правило, із загального складу прислів'я виділяється фрагмент. Наприклад, з приказки «Собака на сіні лежить, сама не їсть і худобі не дає» з'явився фразеологізм «собака на сіні». Так кажуть про людину, яка тримається за щось непотрібне і не дає цим користуватися іншим.

український фольклор теж є одним з джерел появи фразеологізмів. Багато з них зобов'язані появою українських народних казок, як наприклад «Казка про білого бичка» (нескінченне повторення одного і того ж), «Лисиця Патрикеевна» (хитрий, улесливий людина) і т.д.

Фразеологізми можуть народжуватися шляхом виокремлення з інших фразеологізмів. Це відбувається найчастіше шляхом зміни лексичного складу або не будуть змінені. Іноді обома способами одночасно. Наприклад, фразеологізм «на тобі, небоже, що нам негоже» може звучати як «на тобі, небоже, що нам не гоже» ( «небоже» називали жебраків, убогих). Нерідко змінюється сама структура словосполучення, як у випадку з фразеологізмом «як пити дати». У 19 столітті він мав значення «швидко, легко» замість нинішнього «напевно».

Іноді склад фразеологізму оновлюється для досягнення експресії в художніх творах. Наприклад, «Всіма фібрами своєї валізи він прагнув за кордон» (з «Записних книжок» І. Ільфа та Є. Петрова). Поза контекстом твору (найчастіше гумористичного) це виглядає як помилка.

запозичені фразеологізми

Вони прийшли в нашу мову з інших мов, як слов'янських, так і неслов'янських. З слов'янських мов, наприклад, «іеріхіонская труба» - дуже гучний голос (запозичене зі Старого Завіту), «земля обітована» »- місце, де всього в достатку, щасливе місце.

З неслов'янських - «сізіфова праця» означає нескінченний і безплідний працю (давньогрецький міф про Сізіфа), «принцеса на горошині» - зніжений, розпещений людина (з однойменної казки Г.-Х. Андерсена).

Часто фразеологізми є кальками, а деякі і зараз вживаються без перекладу (з латинської мови - terra incognita, alma mater і т.д.)