Хартія туризму

додатки

Додаток 5. Хартія туризму. Кодекс туриста

Схвалено в 1985 р
на VI сесії Генеральної асамблеї
Всесвітньої туристської організації

1. Право кожної людини на відпочинок і дозвілля, включаючи право на розумне обмеження робочого дня та на оплачувану періодичну відпустку, а також право вільно пересуватися без обмежень, крім тих, які передбачені законом, визнається в усьому світі.

Як наслідок цього права, держави повинні розробляти і проводити політику, спрямовану на забезпечення гармонійного розвитку внутрішнього і міжнародного туризму, а також займатися організацією відпочинку на благо всіх тих, хто ним користується.

З цією метою державам слід:

а) сприяти упорядкованому і гармонійному зростанню як внутрішнього, так і міжнародного туризму;
б) приводити туристську політику у відповідність з політикою загального розвитку, що проводиться на різних рівнях - місцевому, регіональному, національному та міжнародному, і розширювати співробітництво в галузі туризму як на двосторонній, так і на багатосторонній основі, включаючи для цієї мети також можливості Всесвітньої туристської організації ;
в) приділяти належну увагу принципам Манильской декларації по світовому туризму і Документу Акапулько «при розробці і здійсненні, де це доречно, своєї політики, планів і програм в галузі туризму відповідно до своїх національних пріоритетів і в рамках програми роботи Всесвітньої туристської організації»;
г) сприяти заходам, що дозволяють кожному брати участь у внутрішньому і міжнародному туризмі, особливо за допомогою регулювання робочого часу і дозвілля, встановлення або поліпшення системи щорічних оплачуваних відпусток і рівномірного розподілу днів таких відпусток протягом року, а також приділення особливої ​​уваги молодіжному туризму, туризму людей похилого віку та людей з фізичними вадами;
д) захищати в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь туристську середу, яка, включаючи в себе людину, природу, суспільні відносини і культуру, є надбанням усього людства.

Держави повинні також:

а) сприяти доступу туристів - громадян своїх країн і закордонних туристів до суспільного надбання відвідуваних місць, застосовуючи становища існуючих документів щодо спрощення формальностей, випущених Організацією Об'єднаних Націй, Міжнародною організацією цивільної авіації, Міжнародною морською організацією, Радою митного співробітництва або будь-якою іншою організацією, зокрема Всесвітньою туристською організацією, з урахуванням постійного скорочення обмежень на подорожі;
б) сприяти зростанню туристського свідомості і сприяти контактам відвідувачів з місцевим населенням з метою поліпшення взаєморозуміння та взаємного збагачення;
в) забезпечувати безпеку відвідувачів і їх майна за допомогою превентивних заходів і заходів захисту;
г) надавати можливо кращі умови гігієни і доступу до служб охорони здоров'я, а також попередження інфекційних захворювань і нещасних випадків;
д) запобігати будь-яку можливість використання туризму для експлуатації інших з метою проституції;
е) посилювати з метою захисту туристів і місцевого населення заходи щодо попередження нелегального використання наркотиків.

Нарешті, державам слід:

а) дозволяти туристам - громадянам своєї країни і іноземним туристам пересуватися вільно по країні, без шкоди для будь-яких обмежувальних заходів, прийнятих в національних інтересах щодо певних районів території;
б) не допускати будь-яких дискримінаційних заходів відносно туристів;
в) давати туристам можливість швидкого доступу до адміністративних і юридичним службам, а також представникам консульств і надавати в їх розпорядження внутрішні і зовнішні суспільні засоби зв'язку;
г) сприяти інформуванню туристів з метою створення умов для розуміння звичаїв місцевого населення в місцях транзиту і тимчасового перебування.

1. Місцеве населення в місцях транзиту і тимчасового перебування має право на вільний доступ до своїх власних туристських ресурсів, забезпечуючи своїм ставленням і поведінкою дбайливе ставлення до навколишнього природного і культурного середовища.

2. Воно також має право очікувати від туристів розуміння і поваги їх звичаїв, релігій і інших сторін їх культури, які є частиною спадщини людства.

3. З метою сприяння такого розуміння і дбайливого ставлення необхідно сприяти поширенню відповідної інформації:

а) про звичаї місцевого населення, його традиційної та релігійної діяльності, місцевих заборонах і священних місцях і святинях, які повинні поважатися;
б) про їх художніх, археологічних і культурних цінностях, які повинні бути збережені;
в) про фауну, флору та інших природних ресурсах, які повинні бути захищені.

Місцевому населенню в місцях транзиту і тимчасового перебування пропонується приймати туристів з можливо кращим гостинністю, ввічливим поводженням і повагою, необхідними для розвитку гармонійних людських і суспільних відносин.

1. Працівники в області туризму і постачальники послуг для туризму і подорожей можуть внести позитивний внесок в розвиток туризму і в втілення в життя положень цієї Хартії.

2. Вони повинні дотримуватися принципів цієї Хартії та дотримуватися будь-які зобов'язання, взяті на себе в рамках їх професійної діяльності, забезпечуючи високу якість наданого туристичного продукту з метою сприяння утвердженню гуманістичного характеру туризму.

3. Вони повинні, зокрема, перешкоджати заохочення використання туризму для всіх видів експлуатації інших людей.

Необхідно сприяти працівникам в області туризму і постачальникам послуг для туризму і подорожей шляхом надання їм через відповідні національні та міжнародні законодавства необхідних умов, що дозволяють їм:

а) займатися своєю діяльністю при сприятливих умовах, без будь-яких перешкод або дискримінації;
б) використовувати загальну і технічну професійну підготовку як всередині країни, так і за кордоном з метою забезпечення кваліфікованими людськими ресурсами;
в) співпрацювати між собою, а також з органами влади через національні та міжнародні організації з метою поліпшення координації їх діяльності та поліпшення якості надаваних ними послуг.

КОДЕКС ТУРИСТА

Туристи повинні своєю поведінкою сприяти взаєморозумінню і дружнім відносинам між народами як на національному, так і на міжнародному рівні і таким чином сприяти збереженню миру.

2. У цих же місцях туристи також повинні:

Під час подорожі з однієї країни в іншу і в межах приймаючої країни туристи повинні через відповідні урядові заходи мати можливість для свого блага користуватися:

а) пом'якшенням адміністративного та фінансового контролю;
б) можливо кращими умовами на транспорті протягом тимчасового перебування, які можуть бути надані постачальниками туристських послуг.

1. Туристам слід надавати вільний доступ як усередині, так і за межами своїх країн до місць і окремих районах туристського інтересу і свободу пересування, враховуючи при цьому існуючі правила і обмеження.

2. Після прибуття до місць і окремих районах туристського інтересу, а також протягом усього їх транзиту та тимчасового перебування туристи для свого блага повинні мати у своєму розпорядженні:

а) об'єктивної, точної і вичерпної інформацією про умови та можливості, що надаються протягом їхнього проїзду та тимчасового перебування офіційними туристськими організаціями і постачальниками туристських послуг;
б) особистою безпекою, безпекою свого майна, а також захистом своїх прав як споживачів;
в) відповідної громадської гігієною, особливо в засобах розміщення, громадського харчування та на транспорті; інформацією про ефективні заходи щодо запобігання інфекційним захворюванням і нещасним випадкам, а також безперешкодним доступом до служб охорони здоров'я;
г) доступом до швидкої і ефективної громадської зв'язку всередині країни, а також із зовнішнім світом;
д) адміністративними і юридичними процедурами і гарантіями, необхідними для захисту їх прав;
е) можливістю сповідування своєї власної релігії і відповідними умовами для цієї мети.

Кожна людина має право доводити до відома представників законодавчих органів і громадських організацій про свої потреби, щоб в повній мірі здійснювати своє право на відпочинок і дозвілля з тим, щоб користуватися перевагами туризму в найбільш вигідних умовах, і там, де це доречно і відповідно з закону створювати консорціуми з іншими для цієї мети.