Фатическая мова - контактоустанавливающая функція мови або щось більше статті про лінгвістиці і

УДК 801. 316; 801. 008 ББК 81.001.2 К 61

Фатическая мова - контактоустанавливающая функція мови або щось

Розглядається проблема взаємозв'язку фатической мови та інформативною -наскільки вільна від інформативності буває фатіческое мова, в яких випадках їх співвідношення змінюється. Мета дослідження - уточнення функцій фатической мови; задача - виявлення кількісних змін у функціонуванні фатические коштів в сучасній усній публічної промови. З'ясовується, що відбувається проникнення фатические засобів, що використовувалися раніше тільки в сфері особистої комунікації, в інші сфери мовного спілкування.

Фатическая мова, інформативність, функція, комунікація, жанр мови, публічний діалог, засоби масової комунікації, етикет.

Ще відносно недавно, на початку 90-х років минулого століття, більшість лінгвістів сприймали фатические мова лише як контактоустанавливающая функцію мови, як щось третьорядні, яке не потребує до себе пильної уваги.

Фатіка розглядалася в ті часи (якщо взагалі потрапляла в поле зору дослідників) як щось, що не може бути притаманне "національному дискурсу" через високу неформальності такого [1].

Сьогодні у багатьох вчених не викликає сумніву питання про те, що фатіка не так примітивна, як здається на перший погляд, що фатіческое мова володіє не тільки однієї прямою функцією - контактоустанавлівающім, а й рядом опосередкованих функцій. це:

а) імпліцитне вираження свого ставлення (модальна функція, приклади чого можна знайти в дослідженні Г.П. Німця - він перераховує одинадцять модальних значень фатической пропозиції [2: 109-110]);

б) переклад мови з мовця чи іншого учасника мовного акту на іншого співрозмовника. Наприклад: «- Ви що, на іменинах у архієрея були? - похмуро запитав Остап. Він боявся розпитувань про хід справи Корейко, тому сердито поєднав брови і перейшов в напад »[3];

в) прагнення вивідати щось, але не безпосереднім питанням, а так, щоб співрозмовник «проговорився» або сам відчув потребу повідомити шукану інформацію;

г) спровокувати співрозмовника на що-небудь, підштовхнути до певної дії (Перлокутивний функція) - наприклад, мови О.Бендера в процесі організації їм «Союзу меча й орала» "з метою допомоги голодуючим дітям" та інші. Розглядаючи функції фатической мови в художньому тексті і розмовної мови, Е.Н. Рядчіковой виділяє 12 опосередкованих функцій [4: 192-194].

У сучасній русистики висловлено думку про те, що запозичене з французької мови слово комунікація увійшло в український лексикон в якості спеціального терміна, що означає процес встановлення зв'язку, що зовсім не передбачає якоїсь обмін інформацією [5: 5].

Можна припустити, що комунікація у вузькому сенсі є процес встановлення зв'язку, а спілкування - передача вербальної інформації. Тобто, будучи частиною цілого (комунікація + мовне спілкування), вона служить інструментом залучення учасника або учасників в мовне взаємодія з метою надати на цю людину орієнтують

Протиставлення фатікі та інформатики визнається надзвичайно суттєвим практично всіма мовознавцями світу. Протиставлення жанрів інформативною мови і жанрів фатической мови є одним з центральних (або центральним) принципом більшості існуючих типологій мовних жанрів (А. Вежбицка, Е.А. Земська, Т.В. Шмельова, Н.Д. Арутюнова та ін.). Стає все більш очевидним те, що сучасна мовна практика, зокрема усне публічне мовлення, багато в чому відступає від традиційних стилістичних і етичних норм. Відбувається зміна «мовних смаків», фактично створюється нова норма, новий варіант мовної поведінки. Паралельно з цим відбуваються якісні і кількісні зміни у функціонуванні фатические коштів в сучасній усній публічної промови. Найбільш яскраво ця тенденція простежується в засобах масової інформації, як традиційних, так і електронних. Так, наприклад, в програмах радіомовлення і телебачення, побудованих за принципом «ток-шоу», в основу яких покладено монолог з елементами діалогу або діалог-інтерв'ю незалежно від назви передач, головною метою є високий рейтинг. Ведучий незалежно від назви, теми, «іміджу», мовного вигляду програми просто зобов'язаний досягти комунікативної «удачі», тобто реалізації комунікативних цілей, де найважливішим елементом є створення оптимального мовного контакту. За шляхи вирішення цього завдання відзначається зближення сфер особистого та громадського комунікації. Інститути, які раніше обмеження, що накладаються різними функціональними різновидами на використання фатические коштів, розмиті. Що ж стосується інших функціональних різновидів, то вони також відображають цю особливість. Відбувається проникнення фатические засобів, що використовувалися раніше тільки в сфері особистої комунікації, в інші сфери. Наведемо приклади:

Поголився вечір, добрий вечір, з вами я, Андрій Малахов, і програма «Велике прання». Поголився вечір, добрий вечір, з вами я, Андрій Малахов і програма «Пусть говорят!» Здрастуйте, дорогі мої. З вами знову я, Регіна Дубовицька, і

програма «Аншлаг». iПоброе утро, страна! Сьогодні, як і раніше з тобою Лоліта Мілявська і Олександр Цекало.

швидко! »; «Спасибі тим, хто був з нами! Спасибі всім, хто нас слухав! Бувай!"

Така установка на интимизация спілкування, покликана пожвавити бесіду, зробити її близькою слухачам, властива майже всім типам публічного діалогу-інтерв'ю сучасних ток шоу. Це веде до використання цілого ряду спеціальних прийомів, багато з яких є елементами розмовної мови. Висуваються на перший план такі фатические кошти, як звернення і стійкі формули спілкування, специфічні в даній області комунікації. Вони входять в зачин і кінцівку комунікативного акту. При цьому вони необхідні як для встановлення контакту з аудиторією, так і для підтримки необхідного темпу комунікації. Крім основної своєї функції -контактоустанавлівающей, ці звернення і стійкі формули виконують емоційно-експресивну, регулюючу функцію. Залежно від конкретної мовної ситуації говорить вибирає стилістично різноманітні форми спілкування: офіційні і неофіційні, нейтральні та емоційні, але основним інструментом реалізації досягнення комунікативної «удачі» є фатіческое мова.

У промові провідних сучасних ЗМІ відзначається зближення сфер особистого та громадського комунікації, а два основних види мовної поведінки мовців і слухачів - фатіческое мовна поведінка (спілкування) і інформативне мовна поведінка (повідомлення) - в деяких з цих теле- або радіопередач до такої міри тісно взаємодіють , що в кінцевому підсумку можна прийти до висновку: все почуте (або побачене) є фатіческое мова. наприклад:

"На сьогодні все. За зустрічі через тиждень. Цілу. Бувай. Ваша Алла Довлатова ». «Сподіваємося, що інформація дня вчорашнього допоможе вам краще зорієнтуватися в бурхливому потоці подій сьогоднішнього. Щасливо! Наостанок я вам скажу: зустрінемося завтра в той же час на тій же частоті. Біля мікрофону був Роман Трахтенберг ». "Бувай! На сьогодні все. Ну а завтра зустрінемося як зазвичай ».

Відбувається також зворотний процес - вплив сфери публічної комунікації на сферу особистої: фатические одиниці засобів масової комунікації проникають в особисту комунікацію. Наведемо приклади.

Розмова в студентському гуртожитку:

- Музику тихіше зробіть!

- Так це ж «Наутілус», шановний!

- д Дорогі радіослухачі! Ну майте ж совість - завтра залік, у вас в тому числі!

Розмова при зустрічі з товаришами по службі:

- Доброго ранку країна.

- Як пройшов вчорашній вечір?