Чи зможе людство жити без релігії, аргумент

Науковий журналіст Рейчел Ньюер досліджувала питання в статті на сайті BBC Future, а в TP перевели основні тези.

Все більше людей - мільйони по всьому світу - заявляють, що вірять в те, що наше існування виразно закінчується разом зі смертю, і що немає ні Бога, ні божественного провидіння, ні загробного життя. Ця позиція - хоч і досить безрадісна - схоже, набирає обертів. У деяких країнах відкрито визнається атеїзм ніколи не був настільки популярний, як зараз.

Вчені все ще намагаються розібратися в комплексних факторах, які схиляються індивіда або цілу націю до атеїзму, але вже зараз можна виявити кілька спільних рис. Частково релігія приваблива тому, що вона дає людям відчуття безпеки в світі, повному невизначеності. Так що немає нічого дивного в тому, що найбільш «атеїстичні» країни забезпечують своїм громадянам щодо високий рівень економічної, політичної і екзистенціальної стабільності. «У безпечному суспільстві виникає менше потреби в релігії» - говорить Цукерман. Капіталістичний лад, доступ до високих технологій та освіти також корелюють зі спадом релігійності в деяких суспільствах, додає вчений.

Але навіть якщо б всі світові проблеми чудесним чином вирішилися і ми жили б мирним життям в повній рівності, релігія, можливо, все одно б нікуди не зникла. Тому що потреба в Бога закладена в нашій нейропсихології - завдяки капризам еволюції. Щоб зрозуміти, як це влаштовано, потрібно звернутися до теорії подвійного процесу. У ньому записано, що сучасна людина має справу з двома базовими типами мислення: «Системою 1» і «Системою 2». «Система 2» еволюціонувала відносно недавно.

Це голос в нашій голові, оповідач, який, здається, ніколи не замовкає - і який дозволяє нам планувати і мислити логічно. З іншого боку, «Система 1» працює інтуїтивно, інстинктивно і на автоматі - це древній механізм виживання. «Система 1» дозволяє нам говорити рідною мовою не думаючи над тим, як будувати фрази, і з раннього дитинства дізнаватися батьків і розрізняти живі і неживі об'єкти. Вона змушує нас шукати в світі певні шаблони, щоб краще його розуміти і знаходити сенс в явищах, які здаються випадковими - таких, як природні лиха або смерть близьких. Тому деякі вчені вважають, що саме «Система 1» сприяє еволюції і виживання релігій.

Наприклад, вона дозволяє нам інстинктивно розпізнавати присутність живих істот - мільйони років тому це допомагало нашим предкам рятуватися від прихованих загроз, на кшталт хижаків, причаїлися в кущах. Але вона також змушує нас часом відчувати чиєсь незрима присутність, будь то прихильне божество, доглядає за нами, або дух неупокоенний предка, або монстр, що підстерігає в темряві.

Також «Система 1» спонукає нас до дуалистическому сприйняття світу - нам складно сприймати тіло і свідомість як єдине ціле. Це відчуття розвивається досить рано: маленькі діти, незалежно від їх культурного бекграунду, схильні вірити в безсмертя власної душі. Тому багато вчених вважають, що релігія розвивалася як неминучий «побічний продукт» наших когнітивних процесів. І якщо наука вимагає від нас постійної свідомої боротьби з помилками власного мислення і прийняття того, що істина непостійна і змінюється відповідно до нових даних і відкриттями, релігія - це те, чого не потрібно вчитися, тому що це закладено в нас природою.

Навіть невіруючі переживають свого роду релігійний досвід - тільки за допомогою інших засобів. Антрополог Райан Хорнбек знайшов підтвердження того, що комп'ютерна гра World of Warcraft має певне духовне значення для деяких гравців - наприклад, в Китаї. Вона дає можливість розвивати ряд моральних якостей, яким приділяється мало уваги в житті сучасного суспільства. Так що якщо духовний голод не вгамовується релігією, люди часом знаходять дуже несподівані способи задовольнити свої внутрішні потреби. Тому навіть якщо християнство. іслам і буддизм коли-небудь і зникнуть, на зміну їм прийдуть нові культи.