Закони як джерела трудового права, підзаконні нормативно-правові акти як джерела трудового

Закони як джерела трудового права

Підзаконні нормативно-правові акти як джерела трудового права

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в

Важлива роль належить локальним норматив но-правових актів (колективним договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку, положення про преміювання, положення про порядок винагороди за підсумками роботи за рік тощо). Ці акти діють лише в межах конкретного підприємства, установи, організації. Вони приймаються частіше за все на певний термін. Локальні нормативно-правові акти повинні пристосовувати загальні норми до умов конкретного виробництва, характеру і профілю підприємства з урахуванням економічного становища останнього. Вони не повинні погіршувати становище працівників порівняно з законами, а також іншими підзаконними нормативно-правовими актами.

Чинним трудовим законодавством не врегульовано належним чином порядок розробки і прийняття локальних нормативно-правових актів. Найбільш детально врегульовано порядок укладення та підписання колективного договору - основного локального акта. Відносно правил внутрішнього трудового розпорядку в ч. 1 ст. 142 КЗпП передбачено, що вони затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і профспілкового комітету на основі типових правил, а в ч. 1 ст. 52 КЗпП встановлено, що при 5-денному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням 3 профспілковим комітетом підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня ( статті 50 і 51).