Webber, cats

Північ.
З тротуару - ні звуку
Невже місяць втратила пам'ять?
Вона посміхається на самоті
При світлі ліхтарів
Сухе листя збираються у моїх лап
І вечір починає стогнати

Пам'ять.
На самоті, при світлі місяця,
Я можу мріяти про старі часи
Життя тоді була прекрасна, я пам'ятаю
Той час, коли я знала, що таке щастя,
Нехай спогади оживуть знову.

Кожен вуличний ліхтар немов відбиває
Попередження про неминучий
Хтось бурмоче, і ліхтар гасне
І скоро буде ранок

Денне світло.
Я повинна чекати, коли встане сонце
Я повинна думати про нове життя
І я не повинна здаватися

Коли прийде світанок
Ця ніч теж стане спогадом
І знову почнеться новий день

Випалені кінці димних днів,
Несвіжий, холодний запах ранку
Ліхтар гасне,
Ще одна ніч закінчилася
Новий день на зорі

Доторкнись до мене!
Так легко залишити мене
Наодинці зі спогадами
Про моїх сонячні дні
Якщо ти торкнешся мене,
Ти зрозумієш, що таке щастя -
Дивись, почався новий день

Midnight
Not a sound from the pavement
Has the moon lost her memory
She is smiling alone
In the lamp light
The withered leaves collect at my feet
And the wind begins to moan

Memory
All alone in the moonlight
I can dream of the old days
Life was beautiful then, I remember
The time I knew what happiness was
Let the memory live again

Every street lamp seems to beat
A fatalistic warning
Someone mutters and the street lamp gutters
And soon it will be morning

Daylight
I must wait for the sun rise
I must think of a new life
And I must not give in

When the dawn comes
Tonight will be a memory too
And the new day will begin

Burnt out ends of smoky days
The stale cold smell of morning
A street lamp dies
Another night is over
Another day is dawning

Touch me!
It's so easy to leave me
All alone with the memory
Of my days in the sun
If you touch me
You'll understand what happiness is
Look, a new day has began

Текст вище дан за версією Стрейсанд. Оригінальна версія, яку виконує Elaine Page (Елейн Пейдж), починається з куплета:

Пам'ять. Поверни особа до місячному світлу
Нехай пам'ять веде тебе
Відкрий двері, увійди
Якщо ти знайдеш там сенс слова "щастя"
Тоді почнеться нове життя

Memory, turn your face to the moonlight
Let your memory lead you
Open up, enter in
If you find there the meaning of what happiness is
Then a new life will begin

І ближче до кінця ще такий є:

Сонячне світло, влітку крізь дерева
нескінченно переодягається
Коли пробивається світанок, немов квітка
пам'ять в'яне

Sunlight, through the trees in the summer
Endless masquerading
Like a flower as the dawn is breaking
The memory is fading

Ну або типу того - вічно не зрозумієш чого-небудь з цими віршами.
Невеликі інші відмінності теж є.