Сімейні традиції

Що таке сімейні традиції? Навіть трохи подумавши важко буде сформувати повну та правильну відповідь на це питання.

Ось що кажуть тлумачні словники з приводу сімейних традицій: «Сімейні традиції - це звичайні прийняті в сім'ї норми, манери поведінки, звичаї і погляди, які передаються з покоління в покоління».

З великою часткою правди можна припустити, що при згадці словосполучення "сімейні традиції" у більшості людей виникають асоціації зі словами «будинок», «родичі», «батьки», «діти».

І дійсно, якщо закрити очі і подумки вимовити слово «дитинство», так разом з близькими і рідними людьми і домашнім затишком рідного дому в людській свідомості виникають і інші асоціації, щось таке, що притаманне тільки вашій родині. Ось саме це «щось» і можна назвати сімейною традицією. Ці спогади знаходяться дуже глибоко в людській свідомості, оскільки дії, які ми маємо на увазі під поняттям «сімейні традиції» неодноразово повторювалися з раннього дитинства. Якщо у вашій родині не було усталених традицій, в пам'яті вимальовуються інші спогади з дитячих років - зазвичай яскраві і барвисті, але часто вони не мають відношення до сім'ї.

Характерно також і те, що в людській пам'яті зберігається не тільки сама традиція, а й найменші подробиці, пов'язані з нею - починаючи з особливого способу приготування приправи для пельменів, і закінчуючи такими дрібницями, як місце для зберігання альбому сфотографіямі дітей.

Для прикладу наведемо кілька фрагментів спогадів, пов'язаних з сімейними традиціями.

«По неділях ми з папкою що називається« робили ноги з дому ». Влітку - на риболовлю чи просто за місто, взимку - на каток або лижі, восени - за грибами. Він любить природу, і мене до цього привчив, хоча завзятим рибалкою, мисливцем або грибником ніколи не був. Цікаво, що в суботу я зазвичай спав до полудня, а в неділю сам вставав ні світло - ні зоря, і відразу йшов одягати приготовані з вечора речі. Це був воістину чоловічий день! Впізнавалось багато цікавого, та й для здоров'я корисно. Зараз звичайно ж не те: за місто їхати - пів дня в транспорті втратиш, але з донькою у нас все-одно є розважальна програма, але вона більшою мірою відноситься до театрам, музеям, виставкам та міськими парками. Головне, щоб коли підросте, не соромилася з татом гуляти, а то вітряна нині молодь ... »

«З дитячих спогадів чомусь найбільше запам'яталися застілля. Мені дуже подобалося коли бабуся діставала з шафи білосніжну в'язану скатертину, накривала нею стіл і бурчала, що знову доведеться її прати, а вона - єдина і неповторна. Але що цікаво, ні на вмовляння батька, ні на прохання матері про зміну скатертини на іншу, менш проблемну в плані прання, бабуся не піддавалася. Коли зі столу прибирали - історія повторювалася. І тривало це вічно, скільки пам'ятаю себе. З цієї скатертиною пов'язано дуже багато спогадів. Вона перекочувала до мами, і мама теж нею користується - правда набагато рідше і тільки в особливо урочисті моменти. І коли ми з чоловіком і дітьми приїжджаємо вже до моєї мами, обов'язково за столом згадаємо і бабусину скатертину, минулі часи. А моя мама розповідає онукам, що скатертина - це їх сімейна реліквія і коли вони виростуть теж будуть нею користуватися. »

«На вихідні мама обов'язково робила вареники і пельмені. Жодного вихідного без них! Тільки начинка змінювалася - м'ясо, печінку, сир, полуниця. Поки я прокидався йшли останні приготування на кухні. А тут якось я вже і виспався, а характерних звуків з кухні все немає і немає ... Я навіть заради інтересу прошвирнулісь туди - запитати: "А чи не час пельмені подавати?" А виявилося все до банального просто - виявляється вночі перевели годинник, і мама вирішила трохи почекати. Ось така ось сімейна традиція ... »

«У нашій родині були трудові традиції. Вся сім'я з'їжджалася до бабусі копати картоплю - батьки, дядьки й тітки, все з дітворою. Коли ми були маленькими, дорослі копали картоплю, дітвора носилася по окрузі. А коли підросли - допомагали дорослим. А по закінченню збирання врожаю вся сім'я пекла картоплю на городі. Ото були часи! Вечір, догоряють вугілля багаття, вимазані горілої картоплею особи братів і сестер, цікаві спогади дорослих і блиск коників ... »

«Про що, про що. Про сімейні традиції. Та які там традиції! Вся традиція одним словом - це літо у бабусі. Повітря, річка, сонце. Допомога матері і бабусі в консервування фруктів і овочів. І знаєте ... толк від цього є: всю зиму сусіди в гості заходили, огірочки нахвалювали. І я так роблю, і своїх вчу! Нічого по магазинах бігати та всілякі дурниці купувати - тут адже все своє, краще! »

Таких прикладів, пов'язаних з традиціями можна привести безліч, але суть нашої статті не про це. Головне, що простежується у всіх висловлюваннях - бажання зберегти ці традиції, передати їх своїм дітям.

Ми не будемо переконувати вас зберегти наявні сімейні традиції, завести нові ... Ви впораєтеся з цим завданням і без нашої допомоги, а ваші діти примножать традиції і передадуть їх наступним поколінням. Так що ж ми будемо вам розповідати про це. Ви ж і самі знаєте, сімейні традиції - це чудово!