Регулятивний капітал банку, його структура, функції - банківські операції

Регулятивний капітал банку, його структура, функції

Регулятивний капітал (власні кошти) банку являє собою грошові кошти, внесені засновниками (акціонерами) банку, і кошти, утворені в процесі діяльності банку. Він по суті відображає залишковий інтерес банку в активах за вирахуванням зобов'язань і є одним з елементів балансу банку. Частка власного капіталу банку в сукупних грошових ресурсах невелика і може складати від 10% до 15% в залежності від тривалості діяльності банку. Це обумовлено тим, що банк у своїй діяльності переважно користується залученими коштами (чужими грошима).

Основним призначенням регулятивного капіталу є покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які банки беруть на себе в процесі своєї діяльності, і забезпечення захисту вкладів і стабільної діяльності банків.

Регулятивний капітал складається з основного і додаткового капіталу.

Основний капітал (капітал 1-го рівня) включає фактично сплачений і зареєстрований статутний капітал і розкриті резерви, які створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку (резерви, оприлюднені банком у фінансовій звітності): дивіденди, які спрямовані на збільшення статутного капіталу; емісійні різниці; резервні фонди, що створюються відповідно до законів України; загальні резерви, що створюються під невизначеною ризик при проведенні банківських операцій. Ці складові включаються до капіталу першого рівня лише за умови, що вони відповідають таким критеріям:

- Відрахування в резерви і фонди здійснено з прибутку після оподаткування або з прибутку до оподаткування, скоригованого на всі потенційні податкові зобов'язання;

- Фонди повинні бути в розпорядженні банку з метою необмеженого і негайного їх використання для покриття збитків;

- Будь-яке покриття збитків за рахунок резервів та фондів проводиться лише через рахунок прибутків і збитків.

Загальний розмір основного капіталу визначається з урахуванням обсягу можливих збитків за невиконаними зобов'язаннями контрагентів та зменшується на суму:

- Недосформованих резервів під можливі збитки за кредитними операціями; операціями з цінними паперами; дебіторською заборгованістю; простроченими понад 30 днів та сумнівними до отримання нарахованими доходами за активними операціями; коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в банках (резидентах і нерезидентах), які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або які зареєстровані в офшорних зонах;

- Нематеріальних активів мінус сума зносу;

- Капітальних вкладень в нематеріальні активи;

- Збитків минулих років і збитків минулих років, що очікують затвердження;

- Збитків поточного року.

Додатковий капітал (капітал 2-го рівня) складається з таких елементів:

• резерви під стандартну заборгованість інших банків;

• резерви під стандартну заборгованість клієнтів за кредитними операціями банків;

• підтверджена аудитором (аудиторською фірмою) за результатами звітного фінансового року сума збільшення (за результатами переоцінки) вартості основних засобів, які є власністю банку і належать до нерухомого майна (нежитлові будівлі, приміщення), що забезпечує технологічне здійснення банківських функцій;

• результат поточного року (прибуток), що зменшений на суму доходів, не отриманих понад 30 днів з дати їх нарахування (крім доходів за державними цінними паперами і цінними паперами, емітованими Національним банком);

• субординований борг, враховується в капітал;

• нерозподілення прибуток минулих років;

• прибуток звітного року, що очікує затвердження.

На додатковий капітал накладаються наступні обмеження:

- Загальний обсяг додаткової капіталу не може бути більше 100% від основного капіталу;

- Обсяг субординованого капіталу не може перевищувати 50% основного капіталу.

Для визначення розміру регулятивного капіталу банку загальний розмір капіталу 1-го і 2-го рівнів додатково зменшується на:

• балансову вартість акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком, випущені банками, у торговому портфелі банку та в портфелі банку на продаж (зменшену на суму сформованого резерву за пайовими цінними паперами в портфелі банку на продаж);

• суму вкладень в капітал асоційованих та дочірніх установ, а також вкладень у капітал інших установ у розмірі 10 і більше відсотків їх статутного капіталу;

• балансову вартість акцій (паїв) власної емісії, прийняті в забезпечення наданих банком кредитів (інших вкладень);

• суму операцій, що здійснені з інсайдерами на сприятливих умовах;

• суму коштів, вкладених в інші банки на умовах субординованого боргу.

Залежно від економічного становища країни, стану світових фінансово-кредитних і валютних ринків та відповідно до змін курсу національної валюти Національний банк України переглядає мінімальний розмір регулятивного капіталу.

За підвищення цього нормативу для банків встановлюється перехідний період для нарощування капіталу згідно з розробленими банками програмами капіталізації.