Мовний код 1

Субкод, або підсистема також може членів на різновиди і тим самим включати в свій склад субкоди (підсистеми) нижчого рівня і т.д. Наприклад, українська літературна мова, сам є субкодом по відношенню до національної мови, членується на два різновиди - кодифікований мова і розмовна мова, кожна з яких має певну самодостатність і різниться виконуваних функцій: кодифікований мова використовується в книжково-письмових формах мови, а розмовна - в усних, побутово-побутових формах. У свою чергу кодифікований літературну мову диференційований на стилі, а стилі реалізуються в різноманітних мовних жанрах; якусь подобу такої диференціації є і в розмовній мові.

Інакше кажучи, в залежності від сфери спілкування мовець переключається з одних мовних засобів на інші.

Схожа картина спостерігається і в тих суспільствах, де використовується не один, а два мови (або кілька). Білінгви, тобто люди, які володіють двома (або кількома) мовами, зазвичай «розподіляють» їх використання в залежності від умов спілкування: в офіційній обстановці, при спілкуванні з владою використовується переважно одну мову, а в побуті, в сім'ї, при контактах з сусідами - інший (інші ). І в цьому випадку можна говорити про переключення з одного коду на інший, тільки в якості кодів фігурують не стилі однієї мови, як в першому прикладі, а різні мови.

Перемикання кодів, чи кодове переключення, - це перехід говорить в процесі мовного спілкування з однієї мови (діалекту, стилю) на інший залежно від умов комунікації.

Причини перемикання коду:

2. Якщо змінюється склад які спілкуються: якщо до розмови двох білінгвів приєднується третя людина, що володіє тільки одним з відомих всім трьом мов, то спілкування має відбуватися на цій мові.

Відмова ж співрозмовників перемкнутися на код, знайомий третьому учаснику комунікації, може розцінюватися як небажання присвячувати його в тему розмови або як зневага до його комунікативним запитам.

3. Зміна ролі того, хто говорить. Скажімо, в ролі батька (при спілкуванні в сім'ї) або в ролі сусіда по будинку він може використовувати рідну для нього діалект, а звертаючись до органів центральної влади, змушений переключатися на більш-менш загальноприйняті форми мови. Якщо такого перемикання не відбудеться, представники влади його не зрозуміють і він не досягне своєї мети (задовольнити прохання, розглянути скаргу і т.п.), тобто потерпить комунікативну невдачу.

4. Тема спілкування також впливає на вибір коду.

За даними дослідників, що займалися проблемами спілкування в умовах мовної неоднорідності, «виробничі» теми члени мовних співтовариств воліють обговорювати на тій мові, який має відповідну спеціальну термінологію для позначення різних технічних процесів, пристроїв, приладів і т.п. Але як тільки відбувається зміна теми - з виробничої на побутову, - «включається» іншому мовному код чи субкод: рідна мова чи діалект співрозмовників. У одномовному суспільстві при подібній зміні коду відбувається перемикання з професійного мови на загальновживані мовні засоби.

Якщо вплив того чи іншого фактора мовець може передбачати і навіть в якомусь сенсі планувати, то перемикання відбувається на природних межах мовного потоку: наприкінці фрази, синтаксичного періоду, при найбільш спокійному режимі спілкування - по завершенні обговорення будь-якої теми. А якщо втручання фактора, що обумовлює кодове перемикання, несподівано для мовця, він може перемикатися з коду на код посередині фрази, іноді навіть не доказала слóва. При високому ступені володіння різними кодами або субкодами, коли використання їх значною мірою автоматизовано, сам процес кодового перемикання може не усвідомлювати що говорить, особливо в тих випадках, коли інший код (субкод) використовується не повністю, а у фрагментах. Наприклад, говорячи однією мовою, людина може вставляти в свою мову елементи іншої мови - фразеологізми, модальні слова, вигуки, частки.

Сама здатність до перемикання кодів свідчить про досить високого рівня володіння мовою (або підсистемами мови) і про певну комунікативної і загальній культурі людини. Механізми кодових переключень забезпечують взаєморозуміння між людьми і відносну комфортність самого процесу мовної комунікації. Навпаки, нездатність індивіда варіювати своє мовлення залежно від умов спілкування, прихильність лише одному коду (або субкоду) сприймається як аномалія і може призводити до комунікативним конфліктів.

Перемикання кодів слід відрізняти від таких явле-ний, як запозичення мовних одиниць і їх вкраплення мова.

Перемикаючись на інший код, мовець використовує його елементи в повному соот-но до фонетичними, граматичними та іншими властивостями цих елементів. При запозиченні слово або будь-яка інша одиниця підпорядковується (хоча б частково) фонетиці і граматиці мови, що запозичить. При вкрап-лення зберігається іносістемного вигляд вкраплюються елемента, але цей елемент вживається в якомусь "завмерши-шем" вигляді, що не змінюючись відповідно до словоізмені-них моделями або з моделями синтаксичними.

Хрестоматійний приклад перемикання кодів - зміна української мови на французький (і назад) в промові дворян - персонажів роману Л. Н. Толстого "Війна і мир". Загально-ня і російською, і на французькому відбувається в відпо-відно до норм кожного з цих мов.

Змішання кодів. Перемикання кодів мотивовано; поряд з цим в промові білінгвів часто зустрічається смішить-ня кодів, коли перехід від однієї мови до іншої не має мотивування. Кордон кодів може проходити навіть всередині тісно пов'язаного словосполучення, так що визначенні-ня належить одній мові, яке визначається - іншому, дієслово одній мові (з відповідною морфологією), а залежні від нього слова - іншому і т. П.

Всі теми даного розділу:

Мова як універсальний засіб спілкування.
Мова-стихійно виникла в людському суспільстві і розвивається система дискретних (членороздільних) звукових знаків. призначена для цілей комунікації і здатна виразити всю сукупність

Мовне співтовариство.
На перший погляд, поняття мовного співтовариства не потребує роз'яснень - це спільнота людей, кажучи-щих на даній мові. Проте насправді такого по-Німанн недостатньо. Наприклад, фр

Гіпотези походження мови.
Існує ряд гіпотез про походження мови, але жодна з них не може бути підтверджена фактами в силу величезної віддаленості події за часом. Вони залишаються гіпотезами, так як їх не можна ні наб

Спілкування людей і спілкування тварин.
З точки зору семіотики [3], мова - це природна тобто "Не вигадана") і разом з тим не вроджена (тобто небіологічних) знакова система, порівнянна з іншими системами зв'язку, з

Поняття про систему і системність мови.
система в тлумачному словнику 1. певний порядок, заснованих на планомірному розташуванні і взаємної зв'язку частин чого-небудь 2. Класифікація, угруповання 3. Совок

Поняття про опозицію.
Опозиція в лінгвістиці, одне з основних понять структурно-функціональної концепції, що розглядає мову як систему взаімопротівопоставленних елементів. О. зазвичай визначається як лінгвістичної

Мова - мова
Поняття мови і мовлення відносяться до числа найбільш важливих і складних понять мовознавства. Вони мають велике значення для норм мови і його практичного опису. Однак, в практиці мовознавства іноді і

Поняття мовної поведінки. Практика мовної поведінки.
У терміні мовна поведінка акцентована однобічність процесу: їм позначають ті властивості і особливості, якими відрізняються мова і мовні реакції одного з учасників комунікативної з

роль слухача
Хто слухає здатний впливати на мовну поведінку мовця, тому що він знаходиться поруч і його реакція очевидна. У певних ситуаціях між що говорить і слухає може виникнути конфлікт. наприклад,

Вербальна і невербальна комунікація.
Термін «комунікація» багатозначний: він вживається, наприклад, в поєднанні «засоби масової комунікації» (маються на увазі преса, радіо, телебачення), в техніці його використовують для позначення лин

Структура комунікативного акту. Функції мови.
Сучасні уявлення про функції мови (т. Е. Про його ролі або призначення в житті суспільства) можуть бути систематизовані відповідно до структури комунікативного акту як базового поняття ті

Мова і культура. Прояв національної специфіки в мові.
Проблема "мова і культура" багатоаспектна. Відразу постають два питання: 1) як різноманітні культурні процеси впливають на мову? 2) як мова впливає на культуру? Однак перш за все законний під

Принцип лінгвістичної відносності - гіпотеза Сепіра-Уорфа.
Переконання в тому, що люди бачать світ по-різному - крізь призму своєї рідної мови, лежить в основі теорії "лінгвістичної відносності" Едварда Сепіра і Бенджаміна Уорфа. вони спрямовував

Мова і мислення. Зв'язок мови і мислення.
Мова - система словесного вираження думок. Але виникає питання, чи може людина мислити не вдаючись до допомоги мови? Більшість дослідників вважають, що мислення м

Типологія мов.
Фонетико-фонологічної І просодических ТИПОЛОГІЯ. Типологія звуковий організації мов виникла в 20 ст. Її піонерами стали члени Празького Лінгвістичного гуртка. благод

Функціональні стилі літературної мови.
Функціональні стилі мовлення - історично сформована система мовних засобів, використовуваних в тій чи іншій сфері людського спілкування; різновид літературної мови, що виконує певну фун

Койне як засіб междиалектного і міжнаціонального спілкування.
Ще в дописемних часи контакти різномовних племен приводили до того, що найбільш мобільні і інтелектуально активні чоловіки опановували чужою мовою і, таким чином, виконували функції перев

Ідіолект. Поняття мовної особистості.
Идиолекта [від грец. idios - свій, своєрідний, особливий н (діа) лект] - сукупність формальних і стилістичних особливостей, властивих мові окремого носія даного мови. Термін «І.» створений п

Мова - макропосредніком, регіональна мова, місцева мова, професійну мову, ритуальний мову.
ФУНКЦІОНАЛЬНА ТИПОЛОГІЯ МОВ Облік сфер і середовищ спілкування - лежить в основі виділення функціональних типів мов, проведеного В. А. Аврорін в книзі «Проблеми вивчення функ-циональной сто

Жаргони. Арго.
Арго. Терміни арго і жаргон - французькі за походженням (фр. Argot, jargo). Ці терміни часто вживаються як синоніми. Однак доцільно розмежовувати поняття, приховуючи

Внутрішні чинники розвитку мови.
Слід зауважити, що людський організм зовсім не байдужий до того, як влаштований мовної механізм. Він намагається певним чином реагувати на всі ті явища, які виникають в мовному хутра

Зовнішні чинники розвитку мови. Процеси диференціації та інтеграції в історії мов.
Складаючи частину системи більш складного порядку, жодна мова світу не розвивається під скляним ковпаком. Зовнішнє середовище безперервно на нього впливає і залишає досить відчутні сліди в самих р

Процеси контактування мов: запозичення, двомовність (причини виникнення двомовності), інтерференція як вид контактування мов.
ЗАПОЗИЧЕННЯ, процес, в результаті якого в мові з'являється і закріплюється певний іншомовний елемент (перш за все, слово або повнозначних морфема); також сам такий іншомовний елемент. Заїм

Форми мовних контактів: субстрат, адстрат, суперстрат.
Поняття "дивергенція" і "конвергенція" корисні для визначення векторів мовного взаємодії, однак при цьому склад "сплаву" (яким є будь-яка мова) залишається пра

Мова і нація. Національні мови.
Старовинний синкретизм значень 'мову' і 'народ' в слові мову, висхідний ще до старослов'янським текстів, відомий мов різних сімей: індоєвропейських (наприклад, лат. Lingua), фіно

Становлення української національної мови.
Сучасна українська мова є продовженням давньоукраїнської (східнослов'янського) мови. Давньоруською мовою говорили східнослов'янські племена, які утворили в IX ст. давньоруську народність

Мовна спільність і рідна мова.
Спільність мови - одне з найважливіших умов формування етносів. Зазвичай збігається назва народу і мови. Проте, поняття «етнічна спільність» і «мовна спільність» далеко не ідентичні. оби

Поняття мовної ситуації.
Мовна ситуація - це «конкретний тип взаємодії мов і різних форм їх існування в суспільному житті кожного народу на даному етапі його історичного розвитку». Таке саме загальне визна

Національно-мовна політика.
Під національно-мовною політикою розуміють вплив суспільства в багатонаціональній і / або багатомовному соціумі на функціональні взаємини між окремими мовами. Це вплив осуществл

Мовне прогнозування.
«Мовне прогнозування являє собою екстраполяцію на майбутнє встановлених законів, що мають в мові характер тенденцій» [Швейцер, Нікольський, 1978. - С. 123]. Прогнозування має опірат

Мовне будівництво.
Під мовною політикою розуміється сукупність заходів, що вживаються державою для «зміни або збереження існуючого функціонального розподілу мов або мовних підсистем, для введення але

Мовні проблеми РФ.
Лінгвісти і етнологи можуть привести тисячі прикладів народів та їхніх мов, безслідно зниклих в ході історії. Як правило, етнос і його мова зникають в рез-ті воєн або якихось катаклізмів, але ранку