Лист до благодійного фонду - сайт допомоги Леве

При зверненні в благодійний фонд, зазвичай потрібно писати лист. Публікую те, що мама написала вчора.

Швидка допомога приїхала протягом 2-х хвилин до місця аварії, і завдяки професіоналізму лікарів, Лівою була отримана правильна, перша допомога. У лікарні він впав у кому. Кома 3 - найважча. Через годину, нейрохірург Ігнатов Сергій Миколайович, вже готувався до операції. Сказав, щоб прийшли друзі і родичі в лікарню, щоб допомагати Леве вижити під час майбутньої, серйозної операції (трепанації черепа). Зібралося понад сорок осіб.

Поки я чекала літак, йшла операція, мій старший син Сміла був поруч з ним. Я відкрила ноутбук, на заставці наше фото, де Лев мене міцно обіймає, і я пишу йому на email: "Тримайся за мене міцніше! Я тебе не відпускаю! Чекай мене!". Чи не відриваю очей від фото. Я знала, що це допоможе, відчувала ці невидимі нитки, якими ми пов'язані. Душа моя була в операційній і він це знав! Через 4 години операція закінчилася.

Вранці я була в Ростові, приїхавши до лікарні, почула від лікарів плачевні прогнози. Один лікар з реанімації навіть запустив мене на наступний день до Левка - "Подивитися", як він сказав, тобто попрощатися. Сказав, що "завтра" у нас може не бути, а "післязавтра" точно не буде. Я дивилася на сина через скло і не впізнавала його особи. Тільки Левіна груди піднімалася 16 разів на хвилину, це працювала ШВЛ. Думала лопне скло від моїх думок і благання "виживи!".

І так Лев пережив ці критичні 5 діб. Це маленька перемога. Його перевели в реанімацію обласної дитячої лікарні в Ростові-на-Дону. І знову кожен день я чула "вкрай важкий, загине в будь-яку хвилину, кома 3".

Три тижні без змін і ось: він став закушувати катетер і будувати гримаси, з'явилася реакція на біль, ура! Уже кома 2. Мене стали пускати до Левка на кілька годин в день тому лікарі бачили, як він реагує на мої відвідування. Одна надія була, що він почує мене і вийде з коми. Так і сталося через 30 днів Лев вийшов з коми в вегетативний стан. Лікарі говорили, що при такій травмі навіть мріяти не варто про ясній свідомості. Весь цей час молилися тисячі чоловік в різних городахУкаіни і за кордоном. Всі наші родичі, знайомі і незнайомі нам люди. Я відчувала цю силу, яка не відпускала Льва і підтримувала мене!

У лікарні ми провели ще пів року; Лева переніс ще одну операцію - установку шунта, тому що виникла гідроцефалія. І знову операція дала результат. Лев вийшов з вегетативного стану в ступор, цей рівень свідомості вище на порядок.

До аварії Лев сам писав вірші і виконував свої пісні. Ось так в одному треку він точно описав своє сьогоднішнє стан

І я полетів кудись далеко
І дивлюся на світ крізь каламутне скло

Зараз ми вдома, нас "веде" наш нейрохірург, який перший рятував Льову і зробив це за вищим класом, все хірурги кажуть "блискуча операція". Але справа в тому, що у нас рятувати вміють навіть в таких важких випадках, а що з цими пацієнтами робити далі, ніхто не знає. Така ситуація і у нас, що робити з Лівою далі, важкий, лежачий хворий ... Що б їхати в реабілітаційний центр, потрібно пройти обстеження, які не робляться у нас в ростовської області. Наприклад Викликані потенціали. Ми зв'язалися з доктором з клініки професора Шмидер в Німеччині, Стефаном Шуко. У них величезний досвід в ранньої реабілітації. Стефан прилетів до нас на добу, спостерігати Леву. І змінилося у нас за цю добу майже все:

1. Посадили Льва в крісло і в ліжку сидить, тиск тримає.
2. Зняли підтримують пристрої - сидить задоволений.
3. Скасували антибіотики. Доктор жахнувся, коли побачив скільки Лева прийняв за 7 місяців антибіотиків. Каже "запалення легенів у вас? - Так встаньте і не лежите! Рухайтеся, хто не дає? А синьогнійна паличка, отримана Лівою в лікарні, піде, коли підніметься імунітет ".

Зараз у Льови немає запалення легенів, два тижні ми сидимо по два з половиною години, готуємося до операції по закриттю компресійного отвори в голові (10см Х 11см). Мозок повинен виявитися в звичайній для нього середовищі. І ми отримали рахунок на перший курс реабілітації на 3 місяці. План такий, що по закінченню цього курсу Лева зможе вже робити хоча б кілька кроків. У нього зараз є всі шанси повернутися до звичайного життя. Коли я йому кажу "Лева, ми сильні, ми не здамося, ми будемо боротися. А ти будеш ходити! "Лева мені моргає кілька разів - це означає" Так ".

Це випадок один на мільйон, як кажуть нейрохірурги. Це диво! Чи не залиште нас на самоті, допоможіть нам, допоможіть моєму синові повернутися в Життя. Він дуже хотів жити і він вижив!