Як виростити дитину щасливою принцип спадкоємності жан Ледлофф

Коли береш в руки книгу з такою назвою, очікуєш побачити покрокову інструкцію, але не все так просто. Книга ця взагалі виглядає підозріло. Молода американська авантюристка (і взагалі-то, модель) з сімдесятих кидає універ і їде в Європу на пошуки себе, потім раптово виявляється в Венесуелі з метою пошуку вже не себе, а алмазів, і ось, обґрунтовується на кілька років в селі індіанців екуана, спостерігаючи за якими, ділиться своїми висновками про правду життя.

Жан Ледлофф написала всього одну книгу, але ця книга реально вразила людство. «Якщо є книга, яка могла б врятувати світ, то ця книга перед вами», - писав про нейізвестний американський психолог Джон Холт. В 75-го, коли вона вийшла, це було, мабуть, як відро холодної води на голову. Тоді американські батьки ще на повному серйозі Новомосковсклі доктора Спока.

Купити книгу «Як виростити дитину щасливою. Принцип наступності »Жан Ледлофф

на Озоне - 253 рубля

в My Shop - 302 рубля

в Лабіринті - 329 рублів

На початку книги Жан Ледлофф розповідає свою історію: «Навіть в свої вісім років я усвідомлювала, що величезна кількість понять і цінностей, що виходили від моїх батьків, вчителів, інших дітей, няньок, вожатих і інших, зовсім не просуне мене в розумінні життя, а лише посилить моє замішання. »

Мені знайоме це відчуття, я відчула його в п'ятнадцять років. Це почуття змушує тебе робити багато дурниць і приймати небезпечні для життя рішення, але саме воно призводить тебе до чогось дійсно значущого і робить тебе тобою.

Більшу частину свого свідомого життя я ставилася до ідеї дітонародження зі страхом і неприйняттям, але десь в глибокій глибині я здогадувалася, що склався в моїй голові образ батьківства не може бути правдою. Може, я і спостерігаю це навколо себе все життя: кричали немовлята, байдужі матері, неможливість взаєморозуміння між ними, - але це не може бути правдою. І, прочитавши цю книгу, я зрозуміла, нарешті, чому. У цей момент мені захотілося подарувати по примірнику кожній своїй подрузі (і моїй мамі). Я правда вважаю, що її повинна прочитати кожна жінка.

А суть книги проста як двічі два. Те, що «наші» перевели як «виростити дитину щасливою», в оригіналі - «In search of lost happiness», - «в пошуках втраченого щастя». Людство проміняло мудрість інстинктів, які вироблялися тисячоліттями, на блага цивілізації. Величезна кількість страхів, забобонів, егоїстичних бажань і надуманих правил приховують від нас вбудоване еволюцією розуміння, як виховувати дітей, як жити здоровим і щасливим життям.

Живучи серед індіанців, які ведуть первісний спосіб життя, Жан Ледлофф змогла спостерігати людини розумної в його первозданному вигляді на тому етапі його розвитку, коли Єва ще не зірвала яблука з дерева пізнання, а Адам ще не купив айфон і не зареєструвався в Інстаграме. Особливу увагу Жан зосередила на принципах виховання дітей і детально описала існуючі практики, які сьогодні є основою природного батьківства.

Навіть якщо ви і так знаєте, чому після пологів не можна розлучати матір з новонародженим, чому малюк повинен спати з рядом з мамою і в перші місяці життя перебувати переважно у неї на руках, все одно рекомендую прочитати вам цю книгу хоча б через її стрункою логіки і витонченого стилю. Отримайте велике задоволення).

Також ця книга - абсолютний «маст рид» для всіх, хто серйозно ставиться до психології, незалежно від того, є у них діти чи ні. «Ця книга пояснює суть речей, і тому гідна загальної уваги», -з рецензії газети Conservation News, Лондон.

Я вибрала для вас кілька показових цитат, щоб ви могли оцінити, чи буде вам корисна книга:

«Звичним є думка про те, що дитина для молодої сім'ї - велике випробування: він плаче, будить батьків по ночах, а коли починає повзати і ходити, все норовить зламати і перекинути. Ми списуємо це на те, що "всі діти такі", і навіть не помічаємо, що у кішки, яка ніколи не Новомосковскла розумних книг по догляду за кошенятами, кошенята плачуть куди рідше, ніж у нас людські дитинчата. »

«На руках у матері дитина відчуває, що все так, як повинно бути. Про себе він нічого не знає, крім відчуття своєї правильності, привабливості і бажаності. Без цього переконання людина будь-якого віку ущербна: він не вірить в свої сили, відчуває себе обділеним, йому не вистачає спонтанності і грації. Всі діти правильні, але самі вони можуть це знати тільки через відображення, через те, як з ними поводяться. »

«Хуліганський поведінку деяких найвідчайдушніших і« неслухняних »дітей - насправді лише благання про те, щоб їм показали, як правильно себе вести. Постійне потурання дітям позбавляє їх прикладів з життя дорослих, де вони можуть знайти своє місце згідно природної ієрархії дорослих і малят і де їх бажані дії приймаються, а небажані дії відкидаються, але вони самі завжди приймаються такими, як є. »

«Дитина чекає побачити сильну, зайняту, домінуючу особистість, по відношенню до якої він може бути другорядним, а натомість отримує емоційно слабкого, плазування чоловічок, запобігає перед ним і старається вивудити з нього прихильність або схвалення.»

І наостанок, фото з кицькою:

Rest In Peace <3

Щиро ваша, Олена Калашникова