Іліотропіон, історія перекладу, зміст книги
Історія перекладу
У 1627 році в Мюнхені римо-католицький чернець Єремія Дрексель пише і видає свій твір в п'яти книгах «Іліотропіон, або сообразованіе людської волі з Божественною» ( «Heliotropium, seu conformatio humanae voluntatis cum divina»).
Через три роки після видання, в 1630 році «Іліотропіон» Дрекселя перекладається на польську мову.
в 1688 році в Москві видається переклад з польської на українську, виконаний ієродияконом Феофаном під заголовком: «Дрекселя Солнік, або рівняння волі людської з волею Божою».
У 1714 році Іоанн Тобольський, в Чернігові, переводить і видає цей же праця в п'яти книгах з наступним довгим заголовком: «Іліотропіон, тобто Соняшник, що представляє сообразованіе людської волі з Божественною, перекладений з латинської на слов'яно-українську мову працями високопреосвященнішого архієпископа Чернігівського Іоанна Максимовича, згодом митрополита Тобольського і всього Сибіру, виданий за його ж благословення в друкарні Св. Троїцької Іллінської Чернігівської обителі, надрукований року 1714. П'ять книг ». Святитель Іоанн Тобольський для свого перекладу використовував оригінальний латинський текст.
Книга відразу привернула до себе інтерес як видавців, так і Новомосковсктелей і за нетривалий час витримала кілька перевидань. У XIX столітті професором Іваном Андрійовичем Максимовичем був виконаний переклад книги зі слов'яно-українського діалекту сучасною українською мовою. Цікавим є той факт, що професор Максимович вважав, що святитель Іоанн Тобольський сам написав цю працю латинською мовою, перебуваючи на посаді викладачем Києво-Могилянської академії.