Чому в Житомирі такі похмурі нічні клуби

Дизайн, промисловий дизайн

По-моєму чудова картина нічного клубу. Якщо порівнювати з битком забитими європейськими та американськими, то ми знаходимося знову на стадії шкільних дискотек. Хоча, більше схоже на вечірню дискотеку в селищі для учнів дев'ятих класів. Тільки більш Дорохов БОХАТО.

Керівник IT проектів «SpiderGroup»

Клубна культура у нас розвивається в андеграунді, і не виходить за неї, є звичайно клуби типу "Галя Гуляй", "Сахара", "Комора", - але це все таки більше шинок, де актуальні такі звичаї: "агов дівчинка, чарочку горілки 100 грам і цієї панночці навпаки, "Блакитну лагуну", вона зі мною поїде! ".

У більшості, нічний клуб, асоціюється з місцем, де можна знайти собі панночку # 40; або мужика, кому що # 41 ;, напитися алкоголю і в п'яному угарі, рухатися під ритми попси або в кращому випадку рокапопс. Музику рідко хто йде слухати. А адже в клуби раніше ходили потанцювати і послухати актуальний, цікавий музон.

У нас є класні діджеї, чудові музиканти і чудові відвідувачі, але це все не виходить за рамки андеграунду, а все чому? Тому що, спочатку відкривають нічні заклади для того, що б заробити грошей. Думки принести щось нове, такого немає! Просто тупо, заробити на "синьки", на кальяни, на нікому не потрібною в клубі їжі.

Одна з причин відсутності молодого, прогресивного покоління в клубах - це ціни! Потрібні закладу із середнім чеком 800-1000 р, але не 5000 рублів і ні як не 10 000, що до речі в Житомирі нормальне явище. У гонитві за понад прибутком, господарі цих місць, забувають, що люди приходять в клуб, що б танцювати і слухати цікаву музику, а не знімати дівчаток або шукати папіка на ніч!

Керівник "SHOWPROFI", професійне звукове та світлове обладнання

Ситуація з нічними клубами в Житомирі дійсно плачевна. Пов'язано це з тим, що власники плутають поняття нічного клубу і ресторану. Клуб, це в першу чергу музика: актуальна, якісна, різноманітна. Тут я маю на увазі грамотний підхід у виборі резидентів і запрошених артистів. У нас же, вибір цей відбувається, найчастіше, лише з фінансового критерію. Думають так: "буду платити діджею, як офіціантові це ж одні і ті ж люди, одна каста!": # 41;

Привози ж і тематичні вечірки вимагають роботи промо групи, а отже додаткових витрат, які слабо окупаються. Власники не охоче йдуть на це, тому що вже вклалися в ремонт, кухню та інше, на мій погляд другорядні для клубу питання. В результаті такий проект має "термін придатності" - народу просто приїдається одне і те ж, і клуб перестають відвідувати. Так як ми живемо в курортному краї, в клубному бізнесі є сезонність. Така схема працює на узбережжі, безперервний потік відпочиваючих забезпечує відвідуваність. У місті ж, в цей час виживають не всі, тільки найсильніші.

З іншого боку, несмак і деградація самої публіки. Людям стає байдужа субкультура, яка по суті і сформувала поняття нічного клубу. Приходиш в "клуб", а там хостес, сервіровані столи, кальян, гаряче, фото сесії, сумний діджей в очікуванні замовлень і середній чек 5000р. Альтернативою цим закладам, є різні лофт простору, організовані тими рідкісними поціновувачами андеграундної атмосфери клубної культури зразка нульових. Такі місця, відвідую з задоволенням.

Удачі Вам хлопці!

P.S. Цікаво: в якому з клубів міста є чілаут?

Отже.
Поняття клуб, як місце зустрічі людей за інтересами, а інтереси у всіх різні. Про часи про звичаї.

У Житомирі немає більше клубів, є бари, паби, ресторани, караоке і далі за списком. Заклади забезпечують відпочинок громадянам під час вихідних або святкових днів. Здебільшого, політика закладів побудована на вживанні кулінарних шедеврів і експериментів з різними видами алкоголю, що супроводжується музичним фоном, дуже широкої спрямованості. Основний відсоток гостей Житомирських закладів, складають люди втомлені за час робочого тижня, бажаючі випити, перекусити, поспілкуватися. Нудно?
Нудно тільки тим людям, які хочуть почути, побачити щось нове. Відчути єднання, стати частиною чогось зароджується в самому початку вечора і закінчується на світанку.

Людиною рухає страх самотності, він прагне туди, де вогні, звук, люди. Злитися в єдиному ритуальному танці, резонувати на одній частоті, стати частиною розповіді разом з такими ж як він.

Коли то, ми все ходили в клуб потанцювати, просто, заради звуку і танцю, більше нічого не потрібно було!

З особистих спостережень: "Нудне видовище. П'яні - шлюбні танці виконуються молодим поколінням псевдо - тусовщиків, музейними експонатами, які вирішили згадати молодість, в надії на те, що старина ще в формі. Пасажири помилившись дверима з перегаром за кілометр.
Моя муза, кричить мені у вухо про покалічене покоління. Ні, покалічені це ми. Діти справжнього рейву, знають дикий і чистий потік енергії створюється вібрацією братських і сестринських тел, просочений всім і вся. "

Просто люди перестали танцювати і німого зажрались ось і все! Перестали бути щасливими дітьми, сірі будні і велика кількість всього в той же час затьмарилося радість життя!

Не все так сумно, багато закладів працюють в різних напрямках, запрошують артистів, дарують гостям емоції, знайомлять з чимось новим. Як на мене, це початок нової епохи, а для кого то, захід старой.Куда і за чим йти, особистий вибір кожного, адже у кожного своя правда!

P.S.Чтоби щось народилося, щось повинно померти.

У широкому плані, клуб був і залишається місцем, куди людина приходить насолодитися своїм тілом і душів, своїми друзями. Музика, звичайно ж, грає ключову роль - вона саме "ключ" до цієї "розкутості". Наркотики (в тому числі алкоголь) лише стимулюють цей процес, по-хорошому. Хто в танку - подивіться фільм "Human Traffic" (в нашому прокаті перевели як "У відрив").

Попит народжує пропозицію. Рядовий відвідувач клубу / бару забув, втратив, або ніколи й не шукав індивідуальну красу. Суперего у нього спочатку в півсні 24/7, его присипляється наркотиками (в тому числі алкоголем), укупі це і замінює той самий момент "насолоди собою та іншими". Отримуємо п'ятничний / суботній вечір, як свято "бички" і знімання.

Загони типового менеджера середньої ланки, юриста, сейлз-менеджера в темний підвал і включи йому Plastikman-а - він тут же підніме виття "як під це танцювати, де бар, хто діджей, де телиці, де Геометрія?". Тому що за баблом, освітою, манерами чи мамою / татом в міністерстві фактів не приховаєш - бидло залишається бидлом. Житомир - провінція, "регіон". Недостатньо з села вирости в місто - потрібно поміняти менталітет, вигнати село з міста. А це - непосильна, та й невигідний працю, ні для кого.