Бібліотека філології Гумер - довідник по фразеології

друг ситний

Дубина стоеросовая

Дихати на ладан

До нестями (шутл.) - до крайнього ступеня сп'яніння, до неосудності. Існує кілька версій походження фразеологізму. За однією з них, оборот сягає біблійним переказом про Ноя, який, сп'янівши, оголився (зняв і поклав свої ризи). За іншою версією, оборот може сприйматися як гра слів, так як в Православній церкві існують два свята "положення риз": один - в пам'ять того, що в Успенський собор у Москві були покладені ризи, що належать Христу; другий - на честь положення в одну з церков Царгорода риз Богородиці.

Дівоча пам'ять (шутл.) - про поганий, "короткій" пам'яті.
Є дві версії походження виразу:
1) від легковажності деяких дівчат, які, знайшовши нового нареченого, швидко забувають свої клятви колишньому кавалерові;
2) вираження виникло в результаті усічення прислів'я Дівоча пам'ять хлопця забула.

Довести (доводити) до сказу (неодобр.) - позбавити кого-небудь самовладання, сильно розлютити, розсердити, розлютити. Вираз з промови ковалів. При нагріванні перед куванням метал в залежності від температури спочатку стає червоним, потім жовтим, а при дуже сильному нагріванні - білим.

Дубина стоеросовая (прост.) - про вкрай тупому, дурному людині, дурні, бовдурів. Є дві версії походження виразу: 1) в основі висловлювання лежать переносне значення слова дубина - "тупий, нетямущий чоловік"; 2) прикметник стоеросовая, зважаючи на незвичайності словотворчої моделі, робить можливим припущення про семінарському походження обороту: воно виникло як переробка грецького stauros "кол, жердина, паля" в поєднанні однозначних слів дубина - stauros, яке перетворилося в результаті в вираз дубина стоеросовая.

Дерти як Сидорову козу (прост.) - сильно, жорстоко і безжалісно пороти, бити кого-небудь. Образність порівняння будується на переносних значеннях слів Сидор (це ім'я в народі часто пов'язувалося з поданням про злом або сварлива людина) і коза (за народними уявленнями, тварина з шкідливим характером).

До морковкина Миколи та й ніколи (шутл.) - невизначено довго, до часу, яке ніколи не настане, до нескінченності. Є дві версії походження виразу:
1) заговини у християн - останній день перед постом, коли віруючим дозволялося їсти скоромне, т. Е. Молочну і м'ясну їжу. Під час посту на таку їжу встановлювалася заборона. У заговини їли зазвичай рясну, жирну їжу. Тому з'єднання слова заговини з "пісної" морквиною усвідомлювалася як жартівлива формула неможливого;
2) в українській мові назви церковних свят і обрядів традиційно вживалися з тимчасовим значенням, наприклад: до Філіппова заговини. За асоціацією з такими поєднаннями і виникло жартівливий вислів про турецької Паски.

Дарунки данайців (кніжн.неодобр.) - підступні дари, принесені з зрадницької метою. Вираз з "Іліади": в легенді греки взяли Трою, спорудивши величезного дерев'яного коня і подарувавши його троянцям. Всередині коня був захований загін воїнів.

Дволикий Янус (кніжн.) - нещирий, лукавих людей. У римській міфології Янус - бог часу, а також всякого початку і кінця. Зображувався з двома особами, зверненими в протилежні сторони: молодим вперед, старим - назад, в минуле.

Дамоклів меч (кніжн.) - про постійно загрожують будь-кому небезпеки. Калька з грецького. Вираз з давньогрецького перекази про Сіракузькому тирана Діонісії Старшому (бл. 432-367 рр. До н. Е.), Розказаного Цицероном у творі "Тускуланские бесіди": бажаючи провчити підлесника Дамокла, який називав його найщасливішим з людей, Діонісій наказав під час бенкету посадити його на своє місце, попередньо прикріпивши до стелі над цим місцем меч, що висів на кінській волосині. Цей меч - символ постійних небезпек, що загрожують володарю.

Робити з мухи слона - сильно перебільшувати що-небудь, надавати чому-небудь незначного велике значення. Вираз - калька з французької мови, сходить до античної приказці.

Робити хорошу (веселу) міну при поганій грі - під зовнішнім спокоєм намагатися приховати свої невдачі, неприємності. За однією версією, це вираз - калька з французького: faire bonne mine a mauvais jeu. За іншою - з промови картярів, які, отримавши погані карти, намагаються здаватися веселими: міна - "особа", гра - "розклад карт".

Дари волхвів - по євангельській притчі: дари, принесені волхвами немовляті Ісусу, - золото як царю, ладан як Богу жертву та любі масла як смертному.

Тримати ніс за вітром - пристосуватися до обставин, безпринципно змінюючи свої переконання, свою поведінку. За однією версією, вираз прийшло з мови моряків: спочатку мався на увазі ніс корабля. За іншою - оборот відображає особливості поведінки собак.

Будинок терпимості (устар.) - те саме, що будинок розпусти, переклад з французької maison de tole'rance (це семантична калька).

Гроші не пахнуть (неодобр.) - від нерозбірливому ставлення до того, яким шляхом отримані гроші. Вираз - калька з лат. pecunia non olet, яке є висловлюванням імператора Веспасіана. Коли син Веспасіана дорікнув його в тому, що він ввів податок на громадські вбиральні, імператор підніс до його носа перші гроші, що надійшли від цього податку, і запитав, чи пахнуть вони. Тит дав негативну відповідь.

Дати дуба - грубий. простий. померти. Є дві версії виникнення цього виразу. 1) Оборот виник на російському грунті і пов'язаний з дієсловом задубіти - "охолонути, втратити чутливість, зробитися твердим". 2) Вираз виникло на югеУкаіни. Можна припускати, що під дубом ховали померлих, а може бути, образ обороту і інший. Цікаво лише те, що дерево - символ довголіття - стало використовуватися для позначення смерті.

Дати на горіхи - сильно насварити, розкритикувати когось. Вираз виникло в мові столярів і червонодеревників: меблі з простої деревини часто розділяли "під горіх", "під дуб".

Друг ситний (простий. Шутл. Або іронії.) - жартівливо-невимушене звернення до приятеля. Вираз пов'язують з випічкою Ситнов (з просіяного через сито борошна) хліба, який їли за обідом, вечерею і подавали до чаю. Є такий хліб вважалося задоволенням, тому і ситний один спочатку - людина, при спілкуванні з яким відчуваєш задоволення

Два чоботи пара (іронії.) - про двох людей, цілком подібних, відповідних один до одного, особливо по своїх недоліків.

До весілля заживе (розм. Шутл.) - говориться в розраду того, хто забився, кому боляче. Найчастіше - маленьким дітям: поки ти виростеш, одружишся (вийдеш заміж), все заживе, боляче не буде.

Дев'ятий вал (кніжн.) - 1) [чого] найбільш бурхливе, сильне прояв чого-небудь грізного; 2) [кого, чого] про вершині будь-яких досягнень творчої думки або діяльності людини. Вираз за походженням давньоруське, виникло в результаті метафоризації словосполучення з конкретним значенням найнебезпечнішою дев'ятої хвилі під час бурі.

Дихати на ладан - про худому, слабкому, хворобливого вигляду людину, якій недовго залишилося жити. Вираз ґрунтується на релігійній символіці слова ладан. У церкві ладан кадять (розгойдують посудину, в якому знаходиться куриться ладан). Цей обряд відбувається, зокрема, перед мертвими або вмираючими.