Звідки з’явилося слово - кулёма - і що воно означає

Чомусь ніхто з етимологів не помічає повної схожості слів "куль" (в давньоруській мові) в значенні мішок (вмістилище чогось) і "куль" (в тюркських мовах) - озеро, водоймище (вмістилище води). Цілком ймовірно, що це слова одного походження.

Інше вже все пояснили.

Г.А.Крилов, укладач етимологічного словника української мови, виводить слово "куль" від польського "kul", від латинського "culleus" - "мішок зі шкіри".

Мені видається, що не все так просто. Якщо копнути санскрит (прабатько індоєвропейських мов), то там слово "кула" означає аспект угруповання, об'єднання: плем'я (каста, сім'я), водойма (ставок, канал, струмок). Тобто, "кула" це коло, вмістилище, об'єднання чогось. У древніх слов'ян "коло" - теж коло. А "куль" і є вмістилищем.

Куль в древньої Русі (X - XII століття) був хлібної мірою. Причому куль міг позначати різну кількість: для жита 1 куль = 9 пудів + 10 фунтів = 151,52 кг; для вівса = 6 пудів + 5 фунтів = 100,33 кг. До цього використовувалася міра "хутро" (* від слова "хутро" походить слово "мішок" *). Кульyo шили з міцної рогожі.

Кулёма - той же куль (мішок), але жіночого роду.

Так в розмовній зниженою мови називали неповоротких, дурних людей, недотеп. Синоніми: матрац, тетёха, негідник, валянок.

Словом "кулёма" (кулёмка) також в північно-східних областях, в Сибіру в старовину називали пастки. закрутка на дрібного звіра (соболь, горностай, білка). Являє собою дворик (вмістилище) з кілків, з ворітця, в які звір може увійти, а вийти не може: його там чимось вбиває. Кулёмамі також називали пастки і на великого звіра.

Є ще одне цікаве спостереження зв'язку цього слова з фіноугорскіе походженням. За фінськи слово "kuolema" перекладається як, смерть. За старих часів так називалося стародавнє божество у фіноугорскіе народів Півночі.

Слово "кулёма" ще використовується в назві іграшки: "Кубанська кулёма" або "Єкатеринодарська модниця". Це лялька-скручування на курячих ніжках:

Кулёма - з комі мови. Приблизно = небіжчика. тобто поводиться як і живою не мертвий.

У комі фольклорі

Куль - це водяний. Негативний не живий персонаж, без душі.

Йома - це відьма. Негативний персонаж. Ну щось типу баби-яги, але за казкою живе під водою.

Як на мене так лантухом ближче до слова потопельник. Чи не риба, не м'ясо або не живий, не мертвий.

До речі, по комі яг - це дрімучий ліс. Всім відома Баба-яга кістяна нога - це баба з лісу. У комі фольклорі є яг-Морт (Морт = людина), лісовий чоловік.

З уваж.ко всім UDO.

Лантухом це зазвичай невміла, незручна незграбна жінка або дівчинка, пізніше стало вживатися і по відношенню до чоловіка, щоб підкреслити відсутність чоловічих навичок і характеру.

Все ж думаю що це слово походить від слова "куль", яке мало значення "мішок" і 9-пудова міра ваги, і так само вживалося в значенні "незграбний, незграбний чоловік" по відношенню до чоловіків. "Лантухом" це всього лише жіноча форма "куля".