Технологія виготовлення склопакетів-зроби сам

Різка скла. Знадобитися великий, міцний стіл з рівною поверхнею, вкритий матерією або повстю. Вирізаємо листи потрібного нам розміру.

Не економте на склоріз! Невеликий скол може дати тріщину аж під час установки вікна. Для різання невеликих стекол, досить дерев'яної 1.5 метрової лінійки і масляних склорізів, для тонкого скла і товстого.

Для великих стекол вже буде потрібен роликовий швидкоріз.

Для подачі великих листів на стіл потрібні ручки-присоски.

Нарізаємо заготовки для склопакетів.

Після різання торці обробляють дрібно абразивним бруском, що збереже ваші руки в подальшому.

Тепер скла потрібно ретельно вимити! Підійде будь-який рідкий склоочисник. Поки вони сохнуть, займемося дистанцією.

Розміри рамки розраховуються Програмою. Якщо такої функції немає, вважаємо «ручками». Розмір рамки повинен бути таким, щоб у зібраному вигляді вона відступала від краю скла на 5-8мм, з усіх боків.

Врахуйте, в технології виготовлення склопакетів немає дрібниць, якими можна знехтувати.

Після того як дистанційний профіль нарізаний, наповнюємо його осушувачем. Це дрібногранульований порошок, який потрібно дуже берегти від вологи при зберіганні!

Наповнюється так: в один кінець профілю вставляється з'єднувальний куточок,

з розрахунком, що перфорація буде спрямована всередину рамки. Через інший засипається осушувач на 3/4 об'єму.

Закриваємо другий кінець куточком і на цей куточок надягаємо наступний відрізок дистанції. Повторюємо процедуру, поки рамка замкнеться.

Ложем на стіл підсохнуло перше скло дотримуючись максимальну стерильність. Знімаємо з одного боку рамки захисну плівку бутила.

Укладаємо рамку на скло, бутилом вниз, дотримуючись однаковий відступ з усіх боків.

Знімаємо плівку з верхньої частини і накриваємо другим склом.

Якщо пакет 2-х камерний, повторюємо процедуру.

Увага. Навіть мінімальне зміщення стекол відносно один одного - неприпустимо!

Тепер дуже обережно обжимаємо весь пакет для кращого з'єднання бутила зі склом.

Так ми отримали первинний контур герметизації. Тепер заповнюємо тіаколом (полісульфідом, поліуретаном) весь периметр пакета, створюючи вторинний контур герметизації.

Закладається герметик спеціальним шприцом,

або невеликим шпателем.

Ми залишаємо на 6-12 годин на просушку. Коли зовнішній герметик повністю застигне, стане схожий на щільну гуму, зчищають патьоки і візуально перевіряємо якість своєї роботи. На торці склопакета не повинно бути навіть мікроскопічних пропусків в герметике.

Якщо все в порядку - вітаю, ви освоїли технологію виготовлення склопакетів! Можна приступати до установки.

А якщо дуже захотіти, можна запропонувати клієнтові замість склопакета ось такий вітраж.

Дивіться також :

Буду вдячний, якщо скористаєтеся кнопочками: