Собака і кішка (бірманська казка), собака і кішка, казки про домашніх для малюків тварин для

Собака і кішка (бірманська казка)

У давні часи собака і кішка були єдиними тваринами, яких люди тримали вдома. Вони не були ворогами і навіть дружили між собою.

Одного разу господар будинку покликав їх і сказав:
- До сих пір я годував вас. Але мені це набридло. Ви самі повинні добувати їжу. Сьогодні ваша черга йти на полювання.

Кішка з собакою переглянулися, але побоялись перечити хазяїнові і вирушили в ліс на полювання. Прийшовши в ліс, вони стали шукати дичину. І незабаром натрапили на нору дикобраза. Навіть застрибали від радості.

Потім собака говорить кішці:
- Жди тут, біля виходу. Я ж залізу в нору і вижену дикобраза. Як тільки він з'явиться, хапай його.

І вона полізла в нору, а кішка стала терпляче чекати біля виходу. Собака прокралася в нору і стала виганяти дикобраза. Але дикобраз виліз не там, де його чекала кішка, а зовсім в іншому місці. Коли собака побігла туди, звірка вже й слід прохолов.

Вибігши через інший вихід, собака і кішки не знайшла. Але зметикувавши, що вона вибралася через інший вихід, подумала: «Кішка, напевно, вже спіймала його і, не дочекавшись мене, пішла додому». І побігла до будинку. А кішка цілий день просиділа у нори, марно чекаючи, коли ж звідти з'явиться дикобраз.

Собака і кішка (бірманська казка), собака і кішка, казки про домашніх для малюків тварин для

Увечері з нори раптом вискочила миша. Кішка піймала її і принесла додому. Коли повернулася додому, собака накинувся на неї з докорами:
- Ти дурна і хитра тварина! Зловила дикобраза і сховала його.

- Ах ти, брехуха! - відповіла кішка. - Мені нічого не сказала і втекла додому. А я цілий день сиділа у нори і чекала. Та тільки ніхто з нори і не вийшов. Лише під вечір вилізла ось ця миша. Ось я зловила її і принесла додому.

Господар будинку, чуючи, як кішка з собакою сваряться, сказав їм:
- Що ви лаєтесь? Адже в норі дикобраза багато виходів. Ти, собака, вибігла з нори не там, де сиділа кішка. Кішка цього не знала, тому цілий день просиділа дарма в іншого виходу. Собака ж, не знайшовши біля виходу кішки, вирішила, що та вже втекла додому. Ти, собака, перша повернулася додому. І так як миша, спіймана кішкою, дуже маленька, то тільки кішці і є її.

Так господар пояснив їм, як все сталося, але собака і кішка не заспокоїлися. Вони продовжували сваритися.

Тоді господар сказав:
- Здається, самі ви не вгамуєтеся. Якби мене тут не було, ви б, мабуть, перегризли один одному глотки. Так ось, слухайте, що я скажу. Ти, собака, велика і сильна. Бігаєш швидко. Зуби у тебе гострі і міцні. Значить, ти можеш сама захищати себе від ворогів. І тому жити тобі не в будинку, а у дворі. А кішка, хоча і швидко бігає, дуже мала, сил у неї мало, і вона не може сама захищати себе. Тому нехай вона залишається жити в будинку.

І ось з того часу і до сих пір собака живе на подвір'ї, а кішка завжди вдома. І хоча раніше вони дружили, тепер стали заклятими ворогами.

Казки качинов. Н. Носовий
Казки народів Бірми. Переклад з бірманського. - М. Головна редакція східної літератури видавництва «Наука», 1976. - 592 с. ( «Казки і міфи народів Сходу»).

Всього голосів 0. середній бал 0