Редьярд Кіплінг «за циганської зіркою

Волохатий джміль - на духмяний хміль,
Метелик - на березка луговий,
А циган йде, куди воля веде,
За своєю циганської зіркою!

А циган йде, куди воля веде,
Куди очі його дивляться,
За зіркою вслід він пройде весь світ -
І до подруги прийде назад.

Від наметів табірних позаду
До невідомості попереду
(Схід нас чекає на краю землі) -
Іди, циган, йди!

Смугастий змій - в ущелину скель,
Жеребець - на простір степів.
А циганська дочка - за улюбленим в ніч,
Згідно із законом крові своєї.

Дикий вепр - в глушину торф'яних боліт,
Чапля сіра - в очерети.
А циганська дочка - за улюбленим в ніч,
За спорідненості гуляща душі.

І вдвох по стежці, назустріч долі,
Чи не гадаючи, в пекло або в рай.
Так і треба йти, не боячись шляху,
Хоч на край землі, хоч за край!

Так вперед! - за циганської зіркою кочовий -
До синім айсбергам захололих морів,
Де іскряться суду від намерзлий льоду
Під сяйвом полярних вогнів.

Так вперед - за циганської зіркою кочовий
До ревуть південних широт,
Де люта буря, як Божа мітла,
Океанську пил мете.

Так вперед - за циганської зіркою кочовий -
На захід, де тремтять вітрила,
І за очі з безпритульної тугою
У багровеющіе небеса.

Так вперед - за циганської зіркою кочовий -
На побачення з зорею, на схід,
Де, тиха і ніжна, рожевіє хвиля,
На світанковий вповзаючи пісок.

Дикий сокіл злітає за хмари,
У нетрі лісу йде лось.
А чоловік повинен подругу шукати -
Здавна так повелося.

Чоловік повинен подругу знайти -
Летіть, стріли доріг!
Схід нас чекає на краю землі,
І земля - вся у наших ніг!

The white moth to the closing bine,
The bee to the opened clover,
And the gipsy blood to the gipsy blood
Ever the wide world over.

Ever the wide world over, lass,
Ever the trail held true,
Over the world and under the world,
And back at the last to you.

Out of the dark of the gorgio camp,
Out of the grime and the gray
(Morning waits at the end of the world),
Gipsy, come away!

The wild boar to the sun-dried swamp
The red crane to her reed,
And the Romany lass to the Romany lad,
By the tie of a roving breed.

The pied snake to the rifted rock,
The buck to the stony plain,
And the Romany lass to the Romany lad,
And both to the road again.

Both to the road again, again!
Out on a clean sea-track -
Follow the cross of the gipsy trail
Over the world and back!

Follow the Romany patteran
North where the blue bergs sail,
And the bows are grey with the frozen spray,
And the masts are shod with mail.

Follow the Romany patteran
Sheer to the Austral Light,
Where the besom of God is the wild South wind,
Sweeping the sea-floors white.

Follow the Romany patteran
West to the sinking sun,
Till the junk-sails lift through the houseless drift.
And the east and west are one.

Follow the Romany patteran
East where the silence broods
By a purple wave on an opal beach
In the hush of the Mahim woods.

"The wild hawk to the wind-swept sky,
The deer to the wholesome wold,
And the heart of a man to the heart of a maid,
As it was in the days of old. "

The heart of a man to the heart of a maid -
Light of my tents, be fleet.
Morning waits at the end of the world,
And the world is all at our feet!