Рабіндранат Тагор біографія, біографії, фото, цитати
Індійський поет Рабіндранат Тагор народився в Калькутті і був молодшим з чотирнадцяти дітей у відомій і заможній родині.
«Ти - велика крапля роси під листом лотоса, а я - маленька крапелька на його верхній стороні», - сказала Росинка Озера.
Його батько, Махаріші Дебендранат Тагор (санскр. Девендранатха Тхакура), був брахманом, що часто робили паломництва до святих місць Індії. Його мати, Шарада Деві, померла, коли Тагору було 14 років. Втративши матері, юнак веде самотню і замкнуту життя.
Він починає писати вірші з восьми років, вчиться спочатку вдома, потім в приватних школах, в тому числі в Східній семінарії в Калькутті, в педагогічному училищі і Бенгальської академії, де вивчає бенгальську історію і культуру. Подорожуючи з батьком в 1873 році за північ Індії, хлопчик був вражений красою побаченого, багатством багатовікового культурної спадщини.
Є любов, яка вільно плаває по небу. Ця любов зігріває душу. А є любов, яка розчиняється в повсякденних справах. Ця любов вносить тепло в сім'ю.
У 1883 р він одружується на Мріналіні Деві, від шлюбу з якою у нього було два сини і три дочки, випускає свої перші поетичні збірки: «Вечірні пісні» ( «Sandhya Sangeet», 1882) і «Ранкові пісні» ( «Prabhat Sangeet », 1883), які поклали початок його поетичної кар'єрі.
У 1890 році на прохання батька Тагор стає керуючим родового маєтку в Шелайдехо в Східній Бенгалії, де живе в особняку і в будинку на воді на річці Падма. Сільські пейзажі і звичаї - головна тема віршів Тагора 1893-1900 рр. серед яких слід виділити збірки «Золота тура» ( «Sonar Tari», 1894) і «Мить» ( «Khanika, 1900).
«Це був найпродуктивніший етап моєї літературної діяльності», - писав згодом про цей час сам поет. Образ «золотий тури», метафори людського життя в потоці часу, зустрічається і в наступних творах Тагора. У «миттєво» романтично піднятий стиль ранніх віршів поступається місцем більш розмовної, що викликало невдоволення багатьох індійських критиків того часу, яких покоробив самобутній поетичний голос Тагора.
Життя в її цілому ніколи не приймає смерті всерйоз. Вона сміється, танцює і грає, вона будує, збирає і любить перед обличчям смерті. Тільки тоді, коли ми виділяємо один окремий факт смерті, ми помічаємо її порожнечу і бентежимося.
Після смерті дружини в 1902 р Тагор публікує збірник ліричних віршів «Пам'ять» ( «Sharan»), пронизаних щемливим почуттям втрати. У 1903 р від туберкульозу вмирає одна з дочок, а в 1907 р від холери - молодший син поета.
У 1912 р старший син вирушає вчитися в США в сільськогосподарський коледж Іллінойського університету, і Тагор, який їде разом з ним, робить зупинку в Лондоні, де показує свої вірші у власному перекладі на англійську мову Вільяму Ротенстайну, англійської живописцю і літератору, з яким познайомився роком раніше в Індії.
Коли серця сповнені любові і б'ються лише від зустрічі до розлуки, досить і легкого натяку, щоб зрозуміти один одного.
У тому ж, 1912 р за сприяння Ротенстайна в «Індійському суспільстві» ( «India Society») виходять «Жертовні пісні» ( «Gitanjali»), з передмовою Вільяма Батлера Єйтса, після чого Тагор стає відомий в Англії і США.
Тагор отримав Нобелівську премію з літератури в 1913 р «за глибоко відчуті, оригінальні й прекрасні вірші, в яких з винятковою майстерністю виразилося його поетичне мислення, що стало, за його власними словами, частиною літератури Заходу».
Коли у якої-небудь однієї релігії виникає претензія змусити все людство прийняти її доктрину, вона стає тиранією.
У своїй промові представник Шведської академії Харальд Йерне зазначив, що «найбільше враження на членів Нобелівського комітету справили" Жертовні пісні "».
Тагор, який перебував у той час в США, на урочистій церемонії не був присутній, але надіслав телеграму, в якій виражалася вдячність «за широту поглядів, які роблять далеке - близьким, а чуже - рідним». За відсутності лауреата нагорода була вручена англійському послу в Швеції. Грошову премію Тагор пожертвував своїм школі, Візва-Бхараті, що стала після першої світової війни університетом з безкоштовним навчанням.
Перед помилками зачиняє двері, в сум'ятті істина: «Як я ввійду тепер?»
У 1915 р Тагор отримав лицарське звання, однак через чотири роки, після розстрілу британськими військами мирної демонстрації в Амрітсарі, від нього відмовився. Протягом наступних тридцяти років поет здійснює поїздки в Європу, в США, в Південну Америку і на Близький Схід. Його картини (Тагор почав займатися живописом у віці 68 років) виставлялися в Мюнхені, Нью-Йорку, Парижі, Москві, в інших містах світу.
Численні новели Тагора, в основному з життя бенгальського селянства, вперше з'явилися на англійській мові в 1913 р в збірнику «Стражденні камені і інші оповідання» ( «Hungry Stones and Other Stories»).
Людина гірше звіра, коли він звір.
Тагор був удостоєний почесного ступеня чотирьох університетів Індії, був почесним доктором Оксфордського університету. Він помер в Калькутті, в 1941 після тривалої хвороби.
На думку його літературного секретаря Амії Чакраварті, Тагор був радий, що його твори користувалися у простих бенгальців такою популярністю, що сприймалися як народні.
У мене є зірки на небі ... але я так сумую за маленькою лампі, що не запаленою у мене в будинку.
Хоча Тагор до кінця 20-х рр. залишався широко відомий на Заході, інтерес до його творчості значно знизився. У своїй монографії про Тагора Мері Лейго пояснює це двома причинами.
По-друге, багато ранні вірші поета, а також його останні книги ніколи не переводилися і доступні тільки бенгальським Новомосковсктелям. З точки зору індійського дослідника Крішни Кріпалані, «головне значення Тагора полягає в тому імпульсі, який він надав розвитку індійської культури і думки ... Він дав своєму народу віру в його власну мову, в його культурне і моральне спадщина».
Трава шукає на землі натовпу собі подібних; дерево шукає на небі свою самотність.
- Вплив на популярну культуру
* У фільмі «Вам і не снилося ...» звучить пісня «Остання поема» на вірші Рабіндраната Тагора (переклад Аделіни Адаліс, музика Олексія Рибникова) з його однойменного роману.
* У фільмі «Золоте теля» (1968) напис на афіші: «. Приїхав жрець. Знаменитий бомбейський брамін-йог. Улюбленець Рабіндраната Тагора. »
* У фільмі «День Радіо» з вуст моряка звучить фраза «Ось тобі, бабуся, і Рабіндранат Тагор!».
* На честь Рабідраната Тагора названий кратер на Меркурії.
Рабіндранат Тагор - фото
