Перший раз в китаї, або як правильно сказати - Ябаолу

Бізнес з Китаєм мій друг веде вже років п'ять і, звичайно, за цей час набив руку в деяких місцевих тонкощах. Але його перша самостійна поїздка до Пекіна - це як перший секс - запам'яталася йому на все життя. Ось його розповідь.

РАПТОМ РОЗУМІЄШ, ЩО ПОЛЬСЬКІ СКЛАДИ В ТОЙ ЖЕ Лодзь - ЦЕ ЛИШЕ ПОСЕРЕДНИКИ МІЖ ТОБОЮ І КИТАЙСЬКИМ ОПТОМ, що з'їдає немаленький «ШМАТОЧОК хлібця»

Для нас, що живуть на самому западеУкаіни, Китай - це Місяць. І для тих, хто займається «шмоточний» бізнесом, звичайно, ближче Польща, Литва. І навіть Туреччина ближче. Але, коли у тебе не одна торгова палатка на ринку, а кілька дрібнооптових баз по місту, ти, безумовно, замислюєшся про максимальну комерційну вигоду.

І одного разу було вирішено відправитися за товаром в Китай, в «шуба - магазин» (я торгував саме ними). Як це організувати з нашого міста? Ніяк. Потрібно летіти в Москву - там знайти через знайомих знайомого шопінг-гіда; попросту кажучи, - «бувалого», того хто вже затарювався в Китаї і може тебе за певну гріш туди звозити.

«Шуба магазин». Фото: Batona.net

Перша поїздка в Китай з гідом пройшла як уві сні: мені говорили, що робити, і я тупо робив. Але запам'ятовував. Тому, наступного разу я самовпевнено і нахабно вирішив на послуги «провідника» заощадити і поїхати в Пекін самостійно. Але оскільки мав з собою готівку - не скажу скільки, але натякну, що з 5-10 тис. Доларів робити там нічого - з такою сумою товар краще купувати на «Таобао», а не в Чаоянском районі Пекіна, то відправився туди з командою з двох осіб, включаючи і інтелігентного вигляду жінку. Тобто повна імітація туркоманди.

Читайте: 14-річний австралієць заробив $ 10 тисяч на іграшках з Китаю

Прилетіли в Пекін, дісталися на стоянку таксі - все без проблем. Ще подумав тоді: «І навіщо на гіда минулий раз витрачався? Все просто. Чи не важче, ніж в Польщі ». Під'їхала наша машина по черзі. Кричу таксисту:

- У ебало, давай!

Я сам не очікував, що це так прозвучить! Моя команда дико кинулось від мене:
-Ти чого?!
Я розгубила, але пояснюю:
-Ну а чо? Це вулиця так називається, куди нам треба. Чого ви з розуму сходите, я ж йому по-китайськи говорю.

Але, схоже, таксист мій китайський теж не зрозумів. Він почав щось швидко тріщати, показуючи на чергу пасажирів. Я здогадався, що він має на увазі: «Або говори куди тобі, або йди нафіг».

-Зачекай зачекай! - заметушився я і почав відчувати різні звучання цієї вулиці, а раптом «потраплю»: Йоба! Ібалу!
Таксист роздратовано махав на мене руками і зібрався від'їжджати.

Боло Янг. Кадр з фільму «Кривавий спорт». Фото: yaplakal.com

- Стривай! - вліз мій напарник. - У тебе все одно український акцент світить, а треба вимовляти, як китаєць. Дивись!

Він встав перед розкритою дверцятами таксі, насупив брови, стиснув кулак лівої руки, притиснув його до розкритої долоні правої руки і різко розвів руки в сторони, коротко вклонився, видихнувши одним страшним риком:

Тут вже я ледве зі сміху не помер!

-Ну, ти прям Боло Янг!

Однак таксист не визнав в моєму одному великого китайського актора, а почав огризатися і смикати двері на себе.

Розштовхавши нас, вступила наша дамочка:

-Держ-с Господи! Дурдом, якийсь! Так скажіть же йому по-англійськи! Do you understand me? - звернулася вона зарозуміло до таксиста. - Can you take us to the Street ... - Тут панночка трохи зніяковіла, але пересиливши себе продовжила, - ... to Street Ybalo?

Таксист почав кричати звірячим голосом, ймовірно про те, щоб ми здохли, прям тут і зараз!

- Так він тупий просто! Відпустіть його! - вийшла з себе Вражена в неприйнятті її англомовних знань дама.

У підсумку довелося нам чекати знає земляка, який зумів відправити нас на вулицю ... Ябаолу. Ну, в крайньому випадку, Ябалу.