Історія іграшок

  • Увага! Список помилок в мультфільмі може містити спойлери. Будьте обережні.
  • Щоб потрапити в кімнату Ханни Вуді ховається в ялинкової гірлянді. Коли вони разом з Баззом виходять звідти # 151; гірлянди вже немає, а в наступному кадрі вона знову на колишньому місці.

Покійний комік не встиг озвучити Містера Картопляну Голову в новій частині франшизи.

Серед улюблених іграшок Піта Доктера був зроблений в СРСР ляльковий театр. Тепер же він грає по-крупному. Піт - один з ключових співробітників студії Pixar. Він брав участь у створенні «Історії іграшок», «Корпорації монстрів», «ВАЛЛІ» і «Вгору». Про те, як організована робота студії і як створювалися знамениті анімаційні стрічки, мультиплікатор розповів Кинопоиск.

You`ve got a friend in me
You`ve got a friend in me
When the road looks rough ahead
And you`re miles and miles from your nice warm bed
You just remember what your old pal said
Boy, you`ve got a friend in me
Yeah, you`ve got a friend in me # 133;

Ідея про те, що всі іграшки, варто їх господарям трохи відвернутися, оживають і починають жити власним життям, відома в дитячих казках мало не з створення світу. Саме на цій класичній, так би мовити, ідеї і будувався перший повнометражний мультфільм «Піксар» (і за сумісництвом # 151; перший в світі повнометражний мультфільм, цілком намальований на комп'ютері).

У мене особисто до цього мультфільму далеко не фанатичне, але дуже тепле ставлення. Я запросто можу сунути його на полицю і забути на кілька років, але якщо як-небудь мені пощастить його переглянути, я від початку і до кінця очей від екрану не відірву, а потім буду згадувати про все ще дуже довго, як ніби вперше в житті побачила. Воістину неустаревающей, вічно улюблений мультфільм.

Сюжет простий, як все геніальне. Жив-був хлопчик Енді, і була у нього улюблена іграшка # 151; ковбой Вуді. А потім на день народження Енді подарували нову іграшку, наверненого космонавта Базза, який негайно почав витісняти Вуді з його власного місця. Що Енді, що інша іграшкова тусовка # 151; все їм захоплюються, а на Вуді ніхто вже й уваги не звертає. Легко уявити, як довелося у такій ситуації самому Вуді. Та й ще напасть # 151; Базз абсолютно щиро вірить, що він справжній космонавт, і тим самим скоро почне створювати Вуді чимало проблем, коли вони, завдяки тому ж Вуді (і не вчасно видало пар Базз), виявляться далеко від будинку, ризикуючи на все життя так і залишитися на вулиці (а приблизно з середини фільму і того гірше).

Дрібниця, примітив # 151; іграшки оживають, іграшки дорожать увагою до себе з боку господарів. Та що вже там, не вони перші, які не вони останні. Але як це примудрилися обіграти на «Піксар»! Наскільки незвично, настільки цікаво, наскільки привабливо, наскільки життєво, жваво, зворушливо # 133; чисто по-піксарівський, я б сказала. Головні герої # 151; шериф Вуді і Базз Лайтер # 151; просто вражають своєю природністю і продуманістю. Ви гляньте тільки на Вуді, коли він злиться на Базза, як сам Базз майже весь фільм на нього реагує. «Ти дуже дивне жалюгідна істота» # 151; вбило просто # 133; Вони дивно, не по-казковому схожі на нас # 151; Не гарний, не погані, ніщо людське їм не чуже, мотиви їх вчинків абсолютно логічні і зрозумілі # 151; в загальному, вони живі!

- Заткнись! Краще писок!
- Шериф, не час для паніки # 133;
- Саме час для паніки! Я загубився, Енді поїхав, скоро вони переїдуть, а все ти винен!
- Я винен. Якби ти не випхали мене з вікна # 133;
- А якби ти не з'явився зі своїм безглуздим звездолетом і не забрав у мене найважливіше! # 133;

Почуття Вуді зрозумілі будь-якому глядачеві, від малюків до дорослих. Любові всі віки покірні, а отже, і сліпучої ревнощів # 133; Абсолютно нормальне і природне для будь-якого з нас бажання # 151; любити і бути коханим і потрібним # 133; І адже по натурі своєї він хлопець зовсім непоганий, хоча, чого вже гріха таїти, явно подобається йому бути лідером, командувати # 133; Ну видно просто-таки, що подобається. Але видно в той же час і інше # 151; дорожить він не стільки репутацією улюбленої іграшки Енді, скільки самим Енді. Нічого дивного, що Базза до певного моменту він терпіти не може. Базз його, втім, теж. Але тут вже Вуді сам винен. І до сих пір, переглядаючи часом «Історію іграшок», я не можу не посміхнутися, дивлячись на цю парочку. Ви подивіться, послухайте тільки, як вони сваряться, як підколюють один одного, що вони говорять, як жартують. Сценарій, діалоги і характери персонажів на 100 з 100.

- Перекладаю лазер в режим «вбити» # 133;
- Дивно! Якщо що, ми замигають їх до втрати свідомості # 133;

І врешті-решт, і Базз, і Вуді пригоди пішли на користь. Мало того, що вони все-таки змусили цих двох триматися разом (спочатку # 151; волею-неволею, потім вже від душі), так і Базз «дізнався, ким повинен він тепер себе вважати» і що це зовсім не так погано, як здалося йому спочатку, та й до Вуді врешті-решт доходить, що вибір самого Енді куди важливіше, ніж його власна ревнощі (висновок, який в реальному житті здатний зробити далеко не кожен дорослий чоловік). Зрештою, Базз-то йому зла ніколи не бажав, та й Енді Базз, на відміну від Вуді, до певного моменту був, в общем-то, до лампочки.

Та й інші персонажі, в цілому, дуже симпатичні # 151; характери хоч і прості, але прописані відмінно, ніхто з персонажів не скидає фокусів, яких від нього важко було б очікувати, мотиви вчинків всіх героїв зрозумілі і логічні. Психологія дотримана абсолютно чітко # 151; немає, наприклад, якихось темних моментів, коли один з персонажів, ще секунду тому ненавидів іншого, раптом разом кардинально змінюється і починає йому допомагати, або навпаки. І хоча мультфільм ще, звичайно, досить дитячий, фірмова піксарівський серйозність вже чітко видно.

І, звичайно, анімація # 133; та сама кришесривная комп'ютерна анімація, яку Pixar будуть тільки покращувати рік від року. Ну так, звісно, ​​переглядаючи «Історію іграшок» нині, я не можу не помітити, який величезний крок зробили технології за ці роки. Трохи ріжуть очі персонажі-люди і тварини, є незначні, малопомітні глюки з мімікою та пластикою персонажів. Досить бідненько з текстурами. Якщо вдивитися, то просто-таки видно, як Піксаровци виверталися, щоб максимально спростити персонажів (зрозуміло, чисто графічно). Але в цілому # 151; все на ура. Все на вищу оцінку. Скільки я не переглядаю цей мультфільм, у мене так і не виникає відчуття, що він якийсь дуже вже старий або тим більше негарний. Вражаюча промальовування персонажів-іграшок # 151; вони такими і повинні бути. Так що там, порівняйте хоча б трейлери першої частини і прийдешньої третьої, яка не вийшла ще на екрани на момент написання даної рецензії # 151; ви зрозумієте, про що я. Вуді і Ко не постаріли ні краплі.

Якщо до чого і чіплятися, так це до нашого українського перекладу (і то частково # 151; не сподобалося тільки, як перевели слово Lightyear, написане у Базза на скафандрі. Базз Светик # 151; це так, це справжнє ім'я для супергероя, тут вже не посперечаєшся # 133; Хоча, якщо це було зроблено, щоб додумати дражнилки на кшталт ПРИВЕТИКИ і Легковесіка # 151; тоді зрозуміло).

Приголомшливий заряд гарного настрою, живі персонажі, чудові промальовування, відмінні невульгарна жарти і навіть щодо непередбачуваний сценарій # 151; все це «Історія іграшок». І мораль про дружбу і кохання подана зовсім непогано # 151; без зайвих пафосних діалогів-монологів, як це іноді буває.

А якщо простіше, Toy Story # 151; це і є все те, за що ми любимо Pixar. Їх феноменальна здатність зробити цукерку з найпростішої і дитячої історії, вкласти в неї дуже серйозний сенс і вразити нас шикарною комп'ютерною анімацією, причому чим далі # 151; тим більше.

And as the years go by,
Our friendship will never die
You`re gonna see it`s our destiny
You`ve got a friend in me
You`ve got a friend in me
Yea, you've got a friend in me # 133;