Бізнес російською мовою і менталітеті, «англия»

Останнім часом багато людей намагаються триматися подалі від політики. Особливо це відноситься до бізнесменів, у яких зазвичай і без політики сво-Бодня часу небагато. Однак парадоксальним об-разом напружена полі-тична обстановка насамперед вдаряє саме по малим і середнім бізнесам, які до політики не мають ніякого відношення. Ігнатій Дьяков, творець лінгвістичної консуль-та-ції і курсів української язи-ка як іноземної в Ве-нії Russia Local Ltd, розповів «Анг-ща», навіщо він створював свій язи-кової бізнес і як переп-рофілірует його сьогодні, щоб відповідати несподіваним реаліям, а також про те, як стають потрібними знання, які здавалися зайвими.

Гуманітарні науки - не тільки для жінок

У современнойУкаіни заняття гуманітарними науками зазвичай вважається жіночою долею. Однак в дореволюціоннойУкаіни така кар'єра не була рідкістю і серед чоловіків, а тому в шостому класі Ігнатій, який з дитинства любив мови, з радістю пос-тупив в Першу санкт-петер-бургское класичну гімназію, де відтворювалися традиції дореволюційного освіти. «Після закінчення гімназії ми з однокласниками жартували, що, навіть якщо будемо працювати сантехниками, - весело каже Ігнатій, - нам повинні будуть платити більше, адже ми будемо знати все потрібні терміни на ла-тині». Однак сантехніком Ігнатій тоді не став і замість труб заглибився в мовознавство: продовжив освіту в Харківському державному університеті на східному факультеті. Як істинного гуманітарія його занесло на кафедру африка-ністікі, на відділення ефі-оп-ської філології. На цьому міс-ті своєї біографії Ігнатій пропонує сісти, випити ефі-опского кави, секрети ко-торо-го він вивчив поряд з грам-Матіко, і починає об'єк-яс-нять: «Це був легкий експер-ромт. Справа в тому, що я завжди захоплювався мовознавством, ходив в школу з поглибленим французьким, в 10-му класі став другим на все-української олімпіаді з ла-тині, в 11-му класі взяв тре-тє місце на Всеросс-ської олімпіаді з язикозна-нию. Саме тог-да я вирішив, що в універси-тет буду изу - чать лінгвіс-тику. Але мені не хотілося вивчати щось, що я вже знав, і я почав шукати невідомі мені язи-ки, які в достатку представлені в Африці. Ефіопія виявилася дуже до речі, по-тому що надто «екзотичну» культуру мені було б на-багато складніше зрозуміти, а Ефіопія все ж міцно культурно пов'язана з європейською цивілізацією. До того ж Ефіопія - батьківщина кави, ко-торий сам по собі теж не-невід'ємна частина сучасної культури. У підсумку до закінчення університету я встиг повчити вісім мов, і мені захотілося чогось но-вого. Але вивчати нову мову вже не було сенсу, так як я досить добре розібрався в тому, як будуються мови різних країн і континентів, і мені хотілося перейти до більш практичної діяльності ».

Тому після отримання диплома «типовий» шлях гу-манітарія для Ігнатія за-скінчився, він не пішов в перекладачі або репетитори, а очолив освітній бізнес, який займався професійною орієнтацією школярів. Справа в тому, що професійна орієнтація школярів в країнах колишнього СРСР - проблема широко озвучена. Відомо, що школярі в цій частині світу часто змушені вибирати професію в тому ніжному віці, коли, крім як улюблений музичний альбом, нічого по-справжньому вибрати неможливо. А тому більшість підлітків йде отримувати послешкольное освіту туди, де вирішили батьки, за прикладом друзів або тому, що їм з дитинства вчили, що економіст / дан-тист - найбільш високооплачувана професія і більше в житті зайнятися нічим. У ито-ге на виході виходять тол-пи економістів, які по двадцять років працюють секретарями, і дантисти, які не можуть дивитися на зуби і залізо. Ігнатій, який і сам тільки після закінчення вузу зрозумів, що мовознавство - це прекрасно, але руки просяться прикластися до чогось більш практичному, вирішив цю проблему вирішити. І пос-тавіл собі за мету - показати протягом двох років всі могообразіе професій учням чотирьох окремо взятих шкіл. «Я наймав університетських викладачів, кожен з яких протягом двох місяців Новомосковскл учням спрощений і схематичний курс зі свого предмета. В результаті до кінця другого року знайомства з можливостями вищої освіти хлопці розуміли, що китаїстики звучить круто і незвично, але після 60 днів вивчення китайської бажання займатися ним у багатьох проходить, - говорить Ігнатій, - або що юридичні нау-ки - це набагато нудніше, ніж ка-жется спочатку, і не у всіх вистачить терпіння і посидючості, щоб цим займатися. Така послуга б-ла вигідна всім: школи випускали багатогранно освічених учнів, університети отримували абітурієнтів, які роблять свій вибір усвідомлено, але найголовніше: хлопці не втрачали часу і енергії на вивчення предмета зовсім їм чужого ».

український як елемент бізнес-етикету

Як тільки Ігнатій зарегист-рировать компанію і знайшов команду викладачів і пе-реводчіков, до нього стали пос-тупа запити з лондонських районів Сіті і Мейфер, так як виявилося, що безліч власників компаній і топ-менеджерів, які працюють з українськими клієнтами, хочуть вивчати Українська мова. «Найчастіше вони вчать українців не стільки для того, щоб вести на ньому бізнес, - пояснює Ігнатій, - скільки для того, щоб підтримати від-носіння з існуючими клієнтами та налагодити від-носіння з новими. Для них це свого роду правило етикету. Я також помітив, що люди, які ходили в част - ні школи і вивчали ла-тинь, зазвичай швидше на-чина говорити по-російськи, так як система російської граматики багато в чому схожа з латинської. І тут мені ста-ли прігождается все ті класичні знання, які я отримав ще в гімназії; я зрозумів, як потрібно викладати мову за-прийнятим іноземцям з раз-ним рівнем лінгвістіч-ських знань, і вирішив напи-описати підручник, ко-торий став досить популярний ».

На сьогодні у Ігнатія вийшло вже два підручника української як іноземної - «Розповідь-сенсація» і «Розповідь-прово-кація».

Головний принцип, ко-торий використовував Ігнатій для написання підручника, - сіх-поранення мотивації учня. Адже значна частина клієнтів Russia Local Ltd са-ми вирішують, що вони хочуть вчити мову, тому у них немає додаткової мотивації типу підвищення зарплати. «До того ж у бізнесменів голова і так забита, - говорить Ігнатій, - і« загру-жати »їх правилами упот-ребления приставок було б ефективним насильством, але неефективним навчанням. Ну і домашні завдання - яс-ве справу, що їх майже нік щось не робить! Тому в сво-ем підручнику я постарався зберегти зв'язок між уроками через цікаву детективну історію про банкіра, який потрапляє в різні ситуації. Так, при-дя на урок, людина згадує, що траплялося з героєм минулого разу, і згадує минулий урок. Таким чином можна побачити як прогрес в історії героя, так і прогрес в своєму навчанні. Адже всі хочуть бачити рух вперед, без нього вчитися не-цікаво! У підсумку ми наш-ли оптимальний спосіб перетворити наші уроки українського в балансування між навчанням і психологічної від-Душин від роботи, що по-могает зберігати мотивацію вивчати українську мову ».

Але немає лиха без добра: час, що звільнився і енергію Ігнатій вклав у створення ще одного бізнесу - протіволожность Russia Local Ltd. Маючи значний досвід викладання мов, він на-йшов партнера по бізнесу, який вивчав англійську філологію і право в коледжі Корпус-Крісті в Кембридж-ському університеті, і створив компанію RU English, яка навчає англійської по тій же захоплюючою прог-Рамі з урахуванням роду занять кліетов. «Пітер Берштейн, мій партнер, 12 років вів бізнес з навчання японців англійської мови, - каже Ігнатій, - тому у нього був значний досвід навчання англійської представників однієї національності. Ми поєднали це з моїми знаннями українського менталітету і вирішили навчати українських бізнесменів англійської так, щоб вони самі бачили прогрес. В об-щем, перевернули монетку і подивилися на неї з іншого боку ».

Наступний крок - написа-ня допомоги для тих, хто го-ворит по-російськи і вивчає анг-лийский, яке допоможе швидко і легко зануритися в мову. І, хто знає, може бути через пару років украінскоговорящіе школярі будуть вивчати англійську за підручником, написаним Ігнатієм.