Сонце опівночі фанатський переклад
Побачила багато позитивних відгуків про книгу в порівнянні з першою частиною, в дотепності на тему якої не вправлявся тільки дуже ледачий. Схоже, до цієї книги добираються, здебільшого, більш упоротие фанати, ніж до інших томів.
У мене розвинувся літературний діабет від надлишку солодкого в тексті.
Поділіться своєю думкою про цю книгу, напишіть рецензію!
Текст вашої рецензії
рецензії Новомосковсктелей
2) Друга частина - "Молодик". Воооот, тут вже краще. Саме це книга чомусь про запам'яталася більше за всіх інших. Хоч в ній і немає нічого особливого, екшен НЕ бризкає зі шпальт, але все ж сподобалася. Є в ній щось таке. Іноді я думаю, що це тому, що велика її частина складається з якогось роду депресії, в якій я в більшості своїй перебуваю. Мені зрозуміло (знову ж таки, в якійсь мірі) стан Белли. Але і тут вона не блищить розумом - стрибає зі скель в бурхливий океан, вчиться кататися на мотоциклах з підлітком, рветься в компанії спітнілих байкерів, що стоять біля клубу \ бару. Однак тут у нас з'являється новий персонаж - Джейкоб Блек, нащадок вождя Квілетов, химерний, неврівноважений, що сподівається, що йому щось перепаде (немає) від Белли. Наївний. О, і тут є Едвард! Прекрасно! І знову персонаж, далеко не в усьому розумовими здібностями, який не зміг придумати нічого кращого, ніж кинути дівчину. А потім, не перевіривши точність почутого, що йде на смерть.
Остаточний вердикт - 4 \ 5.
4) "Друге життя Брі Таннер". Хммм, непогано. Мабуть, єдине, що можна більш-менш виділити з усієї серії. Тут немає такої великої кількості соплів, велика зосередженість на сюжеті, більше розповідають про новонавернених вампірів. Нам показали, що творилося за сценою "Затемнення". Нічого зайвого. Але і більшого я, на жаль, додати не зможу.
Остаточний вердикт - 4 \ 5.
Загалом, незважаючи на всі недоліки, нестикування, я в якійсь мірі залишилася задоволена. Мабуть, я вибрала правильний час для перечитування - коли не так сильно чіпляєшся до сюжету, але і не сильно від нього фанатеешь. Думаю, що як-небудь років через 10 я знову візьмуся за цю серію. І тоді складу вже інша думка. А поки нехай все залишається так, як воно є. Сутінкова сага підійшла до кінця. Це було довге і захоплюючу подорож.
Як часто трапляється з серіями книг, рецензію пишу не до одного твору "Сонце опівночі", а до всієї сазі.
І все ж ось якось зважилася, зайшовши в книжковий, спробувати. Після прочитання перших 40-50 сторінок Сутінків в голові миготіло: "Все ясно - цю книгу дочитаю, за наступні навряд чи візьмуся. Сюжет і мова - для підлітків". Як мене занятуло, не знаю. Але до середини книги я вже не могла відірватися.
І ті, хто починають відразу ж критикувати вампірської сагу за цю банальність сюжету, передбачуваність, вузькість думок Белли, згадайте спочатку себе в 16-17 років, свої думки, свої прагнення. Можливо, зможете поглянути на книги трохи під іншим кутом зору.
Я нікого не закликаю любити ці твори. Але мені, чесно кажучи, було дуже приємно їх прочитати, зануритися в переживання першого кохання, помріяти про казку, яка з нами так рідко трапляється, ще раз побути дитиною.