Пушкін «постріл» - короткий зміст - російська історична бібліотека
Глухе містечко *** не могло похвалитися розмаїттям розваг. Офіцери стояв там полку найчастіше коротали час за грою в карти. З місцевими жителями вони зналися мало, але один з городян, колишній гусар 35-ти років, все ж був завсідником полкового товариства. Про минуле цього таємничого людини майже нічого не було відомо. Він здавався українським, але носив іноземне ім'я - Сільвіо, жив дуже бідно, але часто запрошував до себе на обіди весь полк. Сільвіо з незвичайною влучністю стріляв з пістолета. Він постійно вправлявся в цьому мистецтві, і всі стіни його кімнати були проточила слідами від пострілів, як бджолині соти.
Я (розповідає герой Пушкіна) теж служив в цьому полку, і Сільвіо з якоїсь причини виділяв мене серед інших товаришів. Я ставився до цього частково демонічного людині зі взаємним прихильністю. Моє знайомство з ним раптово перервалося, коли одного разу Сільвіо отримав поштою якийсь лист. Прочитавши його, він оголосив, що їде з міста *** назавжди.
Перед від'їздом Сільвіо в пориві відвертості розповів мені про його причини. Шість років тому він отримав ляпас, за яку поки не помстився кривдникові. У той час Сільвіо служив гусаром і був першим заводієм і буяном свого полку. Товариші боготворили його, поки серед по службі не з'явився йому суперник: новоопределівшійся юнак з багатої родини. У короткий термін цей новачок здобув собі більший успіх у жінок. Він витрачав на друзів більше грошей, краще писав епіграми. В душі Сільвіо прокинулася заздрість до конкурента. Справа дійшла до публічної сварки на одному балу, під час якої суперник і дав Сільвіо ляпас.
Сільвіо викликав його на дуель. Недруг з'явився на неї абсолютно спокійно. Вистріливши за жеребом першим, він пробив кашкет Сільвіо всього на вершок від чола, а потім сам спокійно став перед пістолетом, поїдаючи черешню. Оскаженілий Сільвіо не захотів вбити його в такий зарозумілою самовпевненості і сказав право зробити постріл не в цей раз, а коли йому заманеться.
І ось тепер він отримав в листі звістка, що його ворог готується до весілля з прекрасною дівчиною. Протомой жагою помсти шести років, Сільвіо вирішив поїхати до суперника, скористатися своїм правом на постріл і подивитися, чи так байдуже той прийме смерть перед весіллям, як колись чекав її за черешнями.
На нашому сайті ви можете прочитати докладну, ілюстровану статтю Пушкін, Олександр Сергійович - життя та творчість
Сільвіо поїхав, і я більше ніколи його не бачив. Років п'ять тому мені довелося вийти у відставку і оселитися в своєму небагатому маєток для пристрою похитнулися справ. Майже всі сусіди-дворяни були таким же бідняками, але одного разу по окрузі рознеслася звістка про швидкий приїзд господарів єдиною багатою місцевої садиби. Приїхали граф і графиня, обидва приблизно мого віку. Я поїхав відрекомендуватися їм.
Ввічливий граф прийняв мене радо і ввічливо. У його багато обставленому кабінеті мою увагу привернула дивна картина з видом зі Швейцарії. Вона була прострелена двома кулями, устромлений одна на іншу.
Цікавлячись, хто був настільки влучним стрільцем, я розповів про своє колишньому знайомому Сільвіо. Граф був вражений, і повідав мені, що саме він і був раніше вищезазначеним суперником і кривдником цю людину. Я дізнався і про те, що сталося з Сільвіо відразу після його від'їзду з містечка ***.
А. С. Пушкін «Постріл». спектакль
Він з'явився до графа-кривдникові в цю саму кімнату і пред'явив своє право на відкладений кілька років тому дуельний постріл. З почуття честі граф не міг відмовити. Він став в кутку. Сільвіо підняв пістолет, прицілився, але потім раптом благородно запропонував супернику знову кинути жереб про те, кому стріляти першому. Квиток випав графу. В якомусь забутті він взявся за зброю, але промахнувся і влучив у ту саму картину.
В цей час вбігла з криками його дружина. Сільвіо підняв пістолет. Граф чекав пострілу, поки дружина лежала в ногах у його ворога. Почавши цілитися, Сільвіо раптом опустив зброю і сказав, що стріляти не буде: він задоволений тим, що бачив сум'яття і боязкість ненависного йому людини і виявився великодушними його, знову давши йому можливість першого пострілу. Сільвіо попрямував до виходу, але в дверях повернувся і, майже не цілячись, пустив кулю в продірявлену графом картину з такою влучністю, що потрапив в ту ж саму діру.
Про подальшу долю цієї людини не було точних відомостей. Ходили чутки, що Сільвіо загинув, борючись з турками, під час грецького повстання.
Шановні гості! Якщо вам сподобався наш проект, ви можете підтримати його невеликою сумою грошей через розташовану нижче форму. Ваша пожертва дозволить нам перевести сайт на більш якісний сервер і залучити одного-двох співробітників для більш швидкого розміщення наявної у нас маси історичних, філософських і літературних матеріалів. Переклади краще робити через карту, а не Яндекс-грошима.