Як же я хочу на море

Засиділася довго вдома,
Бракує дуже моря.
Як же хочеться помчати,
Щоб удома не нудьгувати.
Полетіти ближче до сонця,
Де хвиля об берег б'ється,
Де піщаний пляж кличе,
Пальма свій привіт мені шле.
Де кругом все веселяться,
Посміхаються, іскряться -
Відпочинок чудовий і бажаний,
Дуже - дуже довгоочікуваний!
Як же я хочу на пляж,
Де туристів чекає кураж,
Хвилі, яхти, катера,
Парашути - краса.
Сонце де променями гріє,
Де кругом захопленням віє!
Все спеціально для мебя -
Басейни, бари, номера,
Де все вниманьем оточують,
Де мій спокій не порушують!
А якщо захочу розважитися,
Можу я іграми захопитися -
Там аніматори не дарма -
Зі мною будуть як друзі!
Де їж і спиш, так загоряєш,
А вечорами випиваєш.
Свобода, відпочинок, танці, сміх -
Морський курорт шикарний всіх!
Як хочеться швидше туди,
Де вдалину йдуть берега,
Де засмаглі тіла,
Де в гості чекають завжди мене!
Швидше курорт свій вибираю,
Собі путівку оформляю,
Купальник в чемодан кидаю
І до моря, до сонця вилітаю.
Море чекає! І сонце світить!
Там мене і щастя зустріне!

Як шкода. Я тільки дізналася про це. Хотіла йому книги і фотографії принести з піонертабору ім. Комарова Смелаской області, в якому він працював піонервожатим в молодості. Хотіла спитати його про це таборі (він зараз покинутий). Не доля. Я так сподівалася дізнатися хоч що-небудь.

Проблема рукописного тексту вирішена.