10 Причин, чому нам подобається вишивати

На думку Тріш Бурр існує 10 причин, чому нам подобається вишивати. Внашале вона поділилася своїми відкриттями в своїй розсилці а оскільки поддрежки цієї статті вийшла дуже сильною, за побажанням вишивальниць вона оформила їх таким чином.

Я перевела їх для себе а потім виникло бажання обговорити з вишивальницями форуму причини, чому ж нам подобається вишивати.

Отже мій переклад 10 причин, чому ж нам подобається вишивати

10 причин, чому нам подобається вишивати

В основному ми хочемо виправдати те, чим ми любимо займатися найбільше!
Я вірю, наша вишивка має набагато більш далекосяжні наслідки, ніж можна представіть.Еслі наша вишивка робить нас щасливими, більш розслабленими і більш повноцінними, це безумовно є бенефітів для всіх навколо нас, для нашої роботи, нашого будинку і життя в цілому.
Я знаю, що мій чоловік повертається з риболовлі або з рекбі завжди з посмішкою і в чудовому настрої, ми все пожинаємо плоди цього, так чому не повинно бути те ж саме і для нас і нашої вишивки?

Давайте подивимося на ці 10 причин

- Це приносить задоволення і користь.
Той, хто говорить, «я не креативна» помиляються, ми все маємо почуття креативності та мова йде про відточуванні певного напряму в вишивці. Створювати щось оригінальне самостійно, є нагорода.
Повноцінність це одне з найбільш задовольняють почуттів, яке ми маємо в житті.
Я бачу підтвердження цьому знову і знову в моїх класах. Раніше я вважала, що тільки деякі люди здатні вишивати, але тепер я знаю, що з невеликою допомогою будь-хто може робити це. Іноді дизайн, який взявся вишивати приносить тільки роздратування і розчарування, потрібно відкласти цю роботу і взяти щось інше. Іноді це просто не працює для вас, але завжди є досить інших дизайнів, які задовольнять вас

_ Це породжує впевненість
Є тільки один шлях відчути себе уверненним. Ніхто не дасть вам впевненості в собі, це трапиться тільки тоді, коли ти вмієш щось дуже добре. Ви дізнаєтеся про себе, що здатні створювати щось прекрасне. Це дасть вам величезне почуття досягнення і це додасть впевненості в бажанні придбати інші нові навички.
Я була свідком цього багаторазово, з учнями, які не були впевнені в своїх здібностях, до того часу (на їхнє здивування) поки їхня робота не обернеться в прекрасну вишивку. Я спостерігаю, коли вони дивляться на свою закінчену роботу і навіть закоренілі циніки ледве стримують усмішку в куточках рота, коли вони намагаються приховати своє захоплення.

_ Це звільняє від стресів і тривог.
У той час як твої руки зайняті вишивкою, думки фокусуються на насолоді, красі і задоволенні від виконуваної руками роботи. Всі проблеми залишаються позаду цього світу вишивки і спокою і це допомагає нам пережити важкі часи життя.
Деякі люди забираються в будинку, полірують срібло, коли їх щось турбує. Я займаюся вишивкою. Це допомогло мені в минулому, в деяких, досить складних моментах і я знаю, це рекомендується в деяких хоспіс як терапія від горя. Це дозволяє замінити печаль чимось радісним

_ Це надихає.
Ми всі потребуємо натхненні в нашому житті, в нашій сімейного життя, в кар'єрі, або наших персоналіях. Створення прекрасної вишивки як правило додає обізнаності про навколишній нас - ми виявляємо, що з'явилися стимули в кольорах і формах, на які раніше ми не звернули б увагу. Прекрасні квіти, птахи, ландшафти, або артворк надихають нас на нові вишівкі.Ето збагачує наше життя.
Чим більше я працюю з квітами в моїй вишивці, тим більше я усвідомлюю кольору в усьому, від приготування страви до дизайнів в інтер'єрі, одязі, і навіть у фільмах, які я дивлюся. Кольори в костюмах у фільмі Downton Abbey приголомшливі і я повинна їх використовувати! Ландшафт або захід набагато прекрасніше, коли бачаться як потенційний варіант для вишивки і я схильна бачити номери тонів ДМС у всьому.

_ Це розкріпачує: немає помилкового шляху в вишивці.
Вишивка індивідуальна, як картини: у одного художника це як витончена акварель, а в іншого сувора (грубувата) картина, виконана маслом, але це все безцінне і прекрасно. Поки це приємно для тебе, це буде успішно і цей факт дає вам свободу насолоджуватися вашої вишивкою -вам навіть не потрібно ділитися цим з миром, вам просто досить насолоджуватися створенням.
Ніколи не порівнюйте свою роботу з роботою когось ще, це ніколи не буде однаковим. Будьте обережні до себе, ми найжорсткіші критики самому собі, і ніхто не дивиться на нашу роботу так пильно і близько як ми самі. Я завжди прошу моїх студентів відступити на крок від їх роботи на хвилину і подивитися на неї здалека. Якщо вдивлятися в роботу довго, ви обов'язково побачите кожну маленьку помилку або область, з якої ви не дуже щасливі, але коли дивитеся видали, всі ці маленькі помилки зникнуть і ви будете бачити тільки прікрасний работу.Ето особливо стосується вишивки гладдю (long and short shading ) - яка раптом набуває чарівних світіння, яке ви могли і не виявити раніше.

_ Це розширює наш горизонт.
Вишивка з'єднує нас з однодумцями через інтернет, клуби та семінари в глобальному масштабі. Ця взаємодія розширює межі нашого життя, створює нові дружні узи або контакти. Крім того, це дає нам щось дуже цікаве для розмови за обіднім столом!
Ви більше не є «" shrinking marigold "(забитися в затишному місці) забившись в задніх рядах обговорення, тепер ви маєте щось цінне і цікаве для обговорення з іншими. Ви можите подумати, що інші не дуже то хочуть почути про вишивку, але ж розмовляти про вишивку набагато цікавіше, ніж говорити про політику, або про рахунок удару за ударом в грі в гольф.Я виявила, що коли я говорю кому-небудь що я дизайнер з вишивки у відповідь я чую «Про моя бабуся займалася коли то в'язанням гачком!». (.) Зазвичай я солодко посміхаюся і даю їм спокійно відійти. Але іноді, коли я вважаю, що вони повинні знати що це не просто ще один набір серветок для комода, я показую їм деякі свої роботи і тоді тут зовсім інша реакція-вони починають цікавитися, як це виконано, якщо це виконується поверх принта, як я здогадуюся де прокласти лінію але більш частина я чую «скільки часу знадобилося щоб виконати цю вишивку?»
Відвідування конвенцій і участь в зарубіжних семінарах є прекрасним способом, щоб зустрітися і поспілкуватися з однодумцями з різних країн і культур коли займаєшся улюбленою справою, якщо ж у вас немає такої можливості, спробуйте організувати свій локальний клуб.

_ Це не дозволить вам заскучаеть.
Якщо у вас є вишивка, ви ніколи не будете нудьгувати. Це дозволяє вам бути зайнятою, коли дивишся телевізор, слухаєш музику, сидиш в тиші або проводиш час в подорожі. Це піднімає вас вранці з ліжка і це дає вам привід, щоб жити повним життям.
Світова статистика за кількістю депресій зростає, але ми не в цій статистиці! Ми маємо причини вставати вранці, ми завжди маємо щось в планах, щось хороше і прекрасне, щоб обміркувати. У нас є причини посміхатися.

Тріш Букка - одна з моїх фаворитів, її книги мене захоплюють за кількістю цінної інформації, її дизайнерські роботи цікаві і головне по її інструкціям досить легко зрозуміти принцип вишивки в стилі 'needlepaining "або як техніка називається в європі" tread shading "і головне навчитися вишивати . і ще дивлячись на її перші роботи і її останні, починаєш вірити, що можливість стати класний вишивальницею досить реальна.

Наприклад, як вона сама розповідає її першою роботою в цій техніці була вишивка з яблуками і не приховує наскільки робота була слабкою

по її робіт можна відстежувати як росло її майстерність

Мені подобаються багато її роботи і особливо цікаві її останні в різних техніках з використанням різних стібків.

у неї багато милих мініатюр, які можна вишивати як невелику перерву від складних робіт.

з її останніх я в захваті від цих та хотілося б їх вишити, повчитися тієї акуратності і якості стібків, якими володіє Тріш віртуозно.

Окремо хочеться сказати, що роботи Тріш в стилі зентангла дуже цікаві і свіжо смотрятся.Как декоративна вишивка-просто принадність, багато чого можна прикрасити такими. До речі, будь-який в силах намалювати якусь фігурку, розділити на сегменти і заповнити їх візерунками.
Ще мене дуже приваблює у творчості Бурр, що вона вишиває НЕ екзотичними шовками, які не так легко дістати, як правило завжди найпотрібніших не вистачить в посилках з китайськими нитками, а звичайними дмс. Але. вишивка одношарова вимагає великої точності, тут не подшліфуешь третім шаром. Напевно, це і добре?

Щось ти мене зачепила цими причинами, Галь. У всякому разі йду погуглити -Тріш Бурр.Конечно, я і раніше бачила-читала, але, раптом, це новий виток в "подивитися на її творчість" ??

Чаечка,
Дякую за твої почуття про вишивку! Действітеьно вишивка це величезний світ, і потрібно трохи бажання і він відкриється у всій своїй красі. І зовсім не обов'язково це має бути гладь, це може бути декоративна вишивка, яка також має під собою цілий пласть неймовірних можливостей.

наприклад, мені дуже подобаються роботи одного дизайнера, там вишивки ну самий Мізір, а як все в цілому працює. Сучасний підхід до вишивки, які не складні основи але до них додаються душа і оригінальне майстерність

Або ось, вже багато складніше, але ж зачіпає за душу

або ось приклад, який усім нам ближче, оскільки Олеся Сахно була раніше на нашому форумі. ще серйозніше інтерес до вишивки в застосуванні

Галочка, ти десь писала, що шкодуєш, що ні вишиваєш мопсика муліне. чому?

вишивка (нехай навіть чужа) заряджає нас на позитив.

Саме. так завжди з красотой..Наверное, в цьому і призначення вишивки-приносити в світ і душі красу і радість?

Ось якщо мені треба прополювати траву, яка росте виключно для того, щоб злити мене,

Галя, я тебе обожнюю, так точно сказати !!

Дівчатка, але у медалі дві сторони ..

Депресняк без вишивки. Мені це більше ніж знайоме. Я б сказала, навіть не депресняк, а реальна злість, що немає можливості повишівать, а замість цього є багато праці для кого-то або для загальної користі. (Галочка, майже твоя крилата фраза про траву.) Так втомишся, що сил на улюблене бракує.
І було у мене запойное час (правда, я про хрестики), коли шкода часу навіть фільм подивитися, погуляти, сходити до подруги, краще повишівать! Тоді зрозуміла, що ця залежність вже диктує якісь обмеження, підпорядковує собі, і я свідомо перестала вишивати взагалі. Місяців 8 НЕ. Спочатку моторошно ломало..Потом поступово стала звертати увагу і на інші сторони життя-є і інші міри..Но якось по роботі попросили відшити дизайн. і все понеслося по новій.

Раз вже знову "на голці", то треба якось знаходити рівновагу між цією залежністю і "мирської" життям.

Вихід бачу один. Щоб не злитися весь день, що не вдалося, а ввечері не падати без сил і не засипати над вишивкою, треба просто встати раніше і повишівать ДО роботи! Запійний годинами вже не вийде, але все одно просування будуть, зате йдеш на роботу спокійною-я вже щось поробила для душі, і навіть якщо втомлюся або не буде часу і можливості, то нічого страшного, я ж ВЖЕ ..
і до цього виходу -ранній вставання додатком йде наш режим дня., вірніше сну. ТО є-більш здоровий спосіб життя, раніше лягти-раніше встать.Но це підходить особисто мені, коли мені на роботу до 10 години або до 8 пару раз в тиждень. Галочці для першої зміни навряд чи підійде.

ой, я, здається, знаю і для Галі вихід. Моя сестра все життя пропрацювала в школі, приходила додому і. спала годину-дві. Тільки потім вона щось могла ще робити. Може, зробити собі правилом-спочатку я відпочиваю фізично, потім для душі дозволяю собі повишівать, і вже потім я потружусь по дому. А якщо залишиться час, то ще собі дозволю відпочити як-небудь ще (є інші світи!)

Галочка, у тебе дорослі вже діти, пора любити себе побільше, напевно. І тоді всьому знайдеться час і улюбленої вишивці теж. Чи не заганяй її після ТРЕБА!

Чаечка, согласна с тобой на все сто. але час вночі - це таке моє. І я дуже добре себе почуваю в сплячому будинку. Але ламати зручні для мене установки дуже важко виходить. І так, я точно знаю, що сон повинен бути в крайньому разі не пізніше 11.
працюватимемо коли відпустка закінчиться.

Вишивка для мене-жізнь.Ето цілий світ в якому я живу, та для мене крім вишивки є багато чого для душі, але абсолютно щаслива я буваю тільки з вишивкою (якщо всі здорові в сім'ї) .Вишівая я часто помічаю покращення самопочуття, лякаю окуліста тим, що вишиваю, він вважає, що я не можу бачити таке дрібне. Бувало, що зі скрипом відривалася від роботи на гостей, побут і т.д.Сідя у друзів думала про те, скільки б я вишила за це время.Надеюсь вишивати зможу долго.Помню, як дивно було після реанімації зрозуміти, що мова, пам'ять і т.д. "Зависли", а руки пам'ятають вишивку і вишивають. Мені не потрібно вишивати для кого-то або брати участь в виставках (але і це було б непогано, раптом хтось побачивши, захоче вишивати) я вишиваю для себе, я люблю процес. А скільки близьких по духу знайшлося в мережі-щастя!

мова, пам'ять і т.д. "Зависли", а руки пам'ятають вишивку і вишивають.

Ось це так! Приголомшливо! Ти дуже захоплений вишивкою людина, і, навіть якщо ти думаєш, що вишиваєш для себе, все одно ти вишиваєш для людей в кінцевому рахунку-рідним дуже приємно бачити твої вишивки, близьким, нам теж! І скільки людей, завдяки інтернету, бачили твої роботи, цілком можливо, що хтось надихнувся ними! Я ось, наприклад, все ще каченят твоїх згадую! І сороку!

Вишивка для мене-жізнь.Ето цілий світ в якому я живу, та для мене крім вишивки є багато чого для душі, але абсолютно щаслива я буваю тільки з вишивкою

Леночка-сонечко.
Так давно не бачилися! як ти, як внучка? Що зараз вишиваєш, ландшафт ??
що називається любов на все життя. Адже це так здорово, коли людина знає, чим йому зайняти свої вільні хвилини. Це і є щастя. У нас підприємство закривалося на 10 днів на літній "шатдаун" і тільки одна нова лінія працювала, так дами (в'єтнамки) зі мною працюють, канючили дати їм роботу на новій лінії, а у них вислуга багато-багато більше ніж у людей на новій. І на здивовані погляди відповідали: "А що вдома робити. Там нічого робити і дуже нудно!" Це звичайно шокує. Працювати 12 годин на добу, 7 днів на тиждень для них щастя. Ну звичайно і суми на рахунку їх надихають. Чомусь вірять, що на пенсії будуть жити щасливо. Але я дивилася на них з жалістю, оскільки вони не розуміють, що таке вишивка.

Так внучці йде 3й місяць, онук, сім'я, побут, болячкі.Но не здаюся

Леночка, як це чудово, коли онуки, сім'я. Побут і болячки - це мені не подобається. Але ось онуків мені так хочеться, аж жуть ..
Але як я розумію, щоб цінувати щось завжди потрібно щось на противагу, щоб ми розуміли різницю ..

Літо (правда у нас більше на осінь схоже) хочеться возитися на клумбі, гуляти.

Ось бачиш, у тебе ще є одне задоволення - клумба. А я навіть з клумбами не можу сладіть- у нас вже 4 тижні майже постійно за +30 (земля як камінь, все сохне, і тільки бур'яни вирують, їм подобається така спека і я їх просто ненавиджу, але виколупувати їх з сухої землі просто немає сил. та й виходити на вулицю, коли за 30 я не можу. Мені, коли я починаю стогнати, що така спека, що жити неможливо, чоловік постійно нагадує що як тільки починаються дощі (щоденні) я блукаю "А в селі Гадюкіни знову дощі .. "Але чому (це ж так логічно ..) же не бути погоді равномерной- температура середня і по середах д ождік?
Нехай твої внуки не хворіють і бабусі будуть в радість!